|
Льюїс Вілсон
Льюїс Гілберт Вілсон (англ. Lewis Gilbert Wilson, 28 січня 1920 — 9 серпня 2000) — американський актор, відомий тим, що першим зіграв Бетмена у кіносеріалі «Бетмен» 1943 року. Життя та кар'єраЛьюїс Вілсон народився у Фремінгемі, штату Массачусетс, у родині Люсіль та Джона Генрі Вілсона.[1] Льюїс виріс у Літтлтоні, де його батько був служителем Першої унітарної церкви з 1927 по 1945 рік.[2] Льюїс закінчив Вустерську академію у 1939 році, яку закінчували також представники попередніх поколінь Вілсонів. Після вступу США у Другу світову війну у 1943 році, Columbia Pictures створили перший серіал про Бетмена. Льюїс Вілсон був обраний на роль Бетмена в цьому 15-серійному серіалі, де головного антагоніста, японського шпигуна доктора Дака, зіграв Дж. Керрол Нейш.[3] Це був екранний дебют Вілсона, якому тобі було 23 роки.[4] Вілсон одружився з письменницею та акторкою Даною Натол, з якою познайомився під час навчання в Академії драматичних мистецтв в Карнегі-холлі в Нью-Йорку.[5][6] У них народився син Майкл Г. Вілсон.[5] Після закінчення війни Вілсон та його сім'я переїхали до Каліфорнії, де він та його дружина приєдналися до трупи театру Pasadena Playhouse.[5] Незадовго після переїзду, Вілсон розлучився.[5][6] Його останнім фільмом стала стрічка «Голе алібі» у 1954 році. Потім він залишив шоу-бізнес та багато років працював у General Foods. Після виходу на пенсію, Льюїс Вілсон жив у Північному Голлівуді. Він помер у Сан-Франциско у віці 80 років. Фільмографія
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
