Луї Ерсан

Луї Ерсан
фр. Louis Hersent
Народження10 березня 1777(1777-03-10)[1][2][…]
Париж[1]
Смерть2 жовтня 1860(1860-10-02)[4][3][…] (83 роки)
 Париж[6]
ПохованняПер-Лашез[7] і grave of Louis and Louise Hersentd
Країна Франція[8]
Жанрісторичний живопис
НавчанняНаціональна вища школа красних мистецтв
Діяльністьхудожник, художник-гравер
Роки творчості1792[9] — 1860[9]
ВчительЖак-Луї Давід і Жан-Батист Реньо
Відомі учніШарль Глейр, Hippolyte Flandrind, Constant Dutilleuxd, Théophile Vaucheletd і Charles Matetd
ПрацівникНаціональна вища школа красних мистецтв
ЧленАкадемія красних мистецтв Франції
ТвориFénélon returns a Stolen Cow to a Peasantd
У шлюбі зLouise Hersentd[10]
РодичіAntoine-René Mauduitd
Роботи в колекціїМіннеаполіський інститут мистецтва, Національний музей Швеції, Версальський палац, Museum of the History of Franced, Клівлендський музей мистецтв, Музей Конде, Museum of the History of Medicined, Музей д'Орсе, Musée de la Vie romantiqued, Карнавале, Musée d'Angoulêmed, Musée Massénad, Musée d'Art et d'Histoire de Choletd і Museum of the French Revolutiond
Нагороди
CMNS: Луї Ерсан у Вікісховищі

Луї Ерсан (фр. Louis Hersent; 10 травня 1777, Париж — 2 жовтня 1860, Париж) — французький художник.

Біографія

Учень Ж.-Б. Реньо, спочатку тримався напрямку Л. Давида і Жироде і брав теми для своїх картин з грецької міфології, але незабаром став більш самостійним і став зображати частиною історично-побутові, частиною ідилічні і романтичні сюжети, а згодом зайнявся переважно портретним живописом, який приніс йому значну, але нетривалу популярність. З 1822 року був членом Інституту і з 1824 року в продовження багатьох років професором паризького училища витончених мистецтв. Серед його відомих учнів — Поль Жозеф Шенавар. Похований на кладовищі Пер-Лашез (32 ділянка).

Творчість

Картини Ерсана відрізняються ясністю і жвавістю композиції, правдивістю експресії і прекрасним малюнком, але страждають холодністю колориту і сухістю кисті. Головні твори художника: «Ахілл віддає Брисеиду посланцям Агамемнона» (1804), «Атала отруюється на руках у Шактаса» (1806), «Фенелон призводить до селянина корову, відібрану у нього ворогом» (1810), «Дафніс виймає скалку з ноги Хлої» (1817), «Людовик XVI, що роздає гроші бідним під час голоду, який лютував у Франції в 1788 р» (1817; Версальський історичний музей).

Примітки

  1. ↑ а б база даних Léonore — ministère de la Culture.
  2. ↑ Jouin H. La sculpture dans les cimetières de Paris // Nouvelles archives de l’art français — 1897. — Vol. 3e série, tome 13. — P. 165. — ISSN 0994-8066; 2419-2465
  3. ↑ а б Louis Hersent
  4. ↑ Lavigne H. état civil d'artistes français — Paris: 1881. — P. 46.
  5. ↑ Louis Hersent — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  6. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
  7. ↑ Moiroux J. Le cimetière du Père-Lachaise — Paris: 1908. — P. 193.
  8. ↑ artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
  9. ↑ а б RKDartists
  10. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.