Луї-Поль М'Феде
Луї-Поль М'Феде (фр. Louis-Paul M'Fédé, 26 лютого 1961, Яунде — 10 червня 2013, Яунде) — камерунський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Виступав за клуби «Ренн», «Канон Яунде» та «Фігерас», а також національну збірну Камеруну, у складі якої був учасником двох чемпіонатів світу, чотирьох Кубків африканських націй та Олімпійських ігор 1984 року. Клубна кар'єраУ дорослому футболі дебютував 1981 року виступами за команду «Канон Яунде» зі свого рідного міста, в якій провів два сезони і 1982 року став чемпіоном Камеруну. На початку 1993 року М'Феде перейшов у французький клуб «Ренн»[1]. Дебютував за свій новий клуб 9 січня 1983 року в матчі Кубка Франції проти «Вітре». За підсумками сезону «Ренн» підвищився в класі і вийшов до Ліги 1. У вищому французькому дивізіоні М'Феде зіграв перший матч проти «Расінга»[2]. Гравцеві доводилося конкурувати за місце на полі з Янніком Стопірою, Жакі Шар'є[fr] і Влодзімежем Мазуром, тому камерунець основним гравцем не був, зігравши лише 11 ігор чемпіонату в тому сезоні, часто виходив у складі дубля в третьому дивізіоні, а за підсумками сезону «Ренн» вилетів назад в Лігу 2[3]. У сезоні 1984/85 після того, як П'єр Моска замінив Жана Венсана на посаді тренера, М'Феде став частіше виходити на поле, він зіграв 35 матчів, в основному виходячи в основі разом з Маріо Рельмі[fr], Жакі Шар'є[fr] і Фаресом Бусідра[fr][4]. М'Феде забив чотири голи в тому сезоні, а також зробив внесок у повернення своєї команди у вищий дивізіон[3], в тому числі Луї-Поль реалізував свій удар в серії пенальті в матчі плей-оф за підвищення проти «Руана»[4]. У сезоні 1985/86, однак, він програв конкуренцію за місце в основі бельгійцю Едді Вордекерсу і почав здебільшого грати за резерв. Наступний сезон був останнім для камерунця у складі «Ренна». Провівши більшу частину сезону на лавці, він був звільнений в січні 1987 року через вісім днів після повернення з відпустки[5]. 1988 року півзахисник повернувся до клубу «Канон Яунде». Після «мундіалю» 1990 року Луї-Поль знову спробував повернутися в Європу і на сезон 1990/91 був відданий в оренду в іспанський клуб «Фігерас». Він зіграв 23 матчі у Сегунді, але клуб не зміг підвищитися в Ла Лігу. Після цього М'Феде повернувся до Яунде і виграв з клубом другий чемпіонський титул в 1992 році[6]. Завершив ігрову кар'єру у 1994 році. Після закінчення кар'єри тренував клуби «Пантер дю Нде» і свій колишній клуб «Канон Яунде». Виступи за збірніЗалучався до складу молодіжної збірної Камеруну, з якою був учасником молодіжного чемпіонату світу 1981 року в Австралії, де зіграв у всіх трьох іграх, але камерунці не змогли вийти з групи. Влітку 1984 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Камеруну на футбольному турнірі Олімпійських ігор 1984 року в Лос-Анджелесі. Зігравши в усіх трьох матчах групового етапу, він забив гол у грі проти Канади, втім і на цьому турнірі камерунці не змогли вийти з групи[7]. У березні 1986 року він приєднався до збірної на Кубку африканських націй 1986 року в Єгипті. В ході турніру він забив два голи в матчі проти Замбії, але він і його команда поступилися у фіналі по пенальті Єгипту[8]. Але вже за два роки він і збірна Камеруну таки виграли Кубок африканських націй 1988 року в Марокко, перемігши у фіналі Нігерію, єдиний гол з пенальті забив Емманюель Кунде[9]. Після цього Луї-Поль зі збірною провально виступив на Кубку африканських націй 1990 року в Алжирі, де камерунці сенсаційно не вийшли з групи, натомість команда кваліфікувалась на чемпіонат світу 1990 року в Італії. М'Феде допоміг Камеруну дійти до чвертьфіналу, що є найкращим результатом в історії збірної, зігравши в кожному з п'яти матчів своєї команди на турнірі. Він грав у центрі поля в парі із Сіріллом Маканакі. Надалі у складі збірної був учасником Кубка африканських націй 1992 року в Сенегалі, посівши 4 місце[10], та чемпіонату світу 1994 року у США. Утім цей чемпіонат світу став невдалим для збірної Камеруну: вони набрали лише 1 очко у групі і, таким чином, вибули з турніру, а М'Феде зіграв у всіх трьох матчах, які і стали для нього останніми у футболці збірної. Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 11 років, провів в її формі 66 матчів, забивши 8 голів[11]. Помер 10 червня 2013 року на 53-му році життя від легеневої інфекції в лікарні Яунде[12]. Титули і досягнення
Примітки
Посилання
|