29 вересня1943 року 929-й стрілецький полк у складі 73-го стрілецького корпусу вийшов до Дніпра біля села Домантове і в ніч на 1 жовтняфорсував річку. Захопивши плацдарм у районі села Хрещатик, підрозділи полку утримували його до висадки на правий берег Дніпра інших частин дивізії.
За бої на Дніпрі підполковник Луценко нагороджений другим орденом Червоного Прапора.
5 березня1944 року полк під командуванням підполковника Луценка перейшов у наступ. Здійснюючи глибокий обхідний маневр, його батальйони вийшли в тил противника в районі села Кобиляки (Звенигородський район Черкаської області) і у взаємодії з 936-м стрілецьким полком оволоділи населеними пунктами Софіївка і Чорна Кам'янка, прорвавши сильно укріплену оборону противника на глибину до 20 кілометрів.
8 березня полк оволодів селами Іваньки, Полковниче, Помийник, Краснопілка, станцією Поташ і підійшов до міста Умань (Черкаська область). Просуваючись вперед, полк першим в дивізії форсував Південний Буг, вийшов до Дністра і, подолавши його 17 березня в районі міста Сороки, під безперервним впливом авіації противника захопив плацдарм, забезпечив переправу всіх частин дивізії і вступив на землю Молдови.
За місяць боїв полк з боями подолав 450 кілометрів і знищив близько двох полків гітлерівців, 85 танків, 11 гармат, 211 автомашин та багато іншої бойової техніки ворога.
У цих боях підполковник Луценко був важко поранений.
За вагомий внесок при визволенні Черкас від гітлерівських загарбників, суспільну і воєнно-патріотичну роботу серед населення міста О. М. Луценко був удостоєний звання «Почесний громадянин міста Черкаси».
В знак високої поваги і заслуг перед Батьківщиною О. М. Луценку присвоєне звання Почесний громадянин селища Ришкани, села Реча, міста Єдинці і села СкуляниФалештського району (Молдавська РСР). Також він є почесним колгоспником ряду господарств Молдавії, де він воював.