Лусія Гільмаїн
Лусія Гільмаїн (ісп. Lucía Guilmáin, при народженні Лусія Гутьєррес Пуерта, ісп. Lucía Gutiérrez Puerta; 3 серпня 1942, Мехіко — 15 лютого 2021, там само) — мексиканська акторка театру, кіно та телебачення. ЖиттєписНародилася 3 серпня 1942 року у Мехіко в родині Лусіло Гутьєреса та Офелії Гільмаїн, акторки, вимушеної в числі багатьох інших митців емігрувати з рідної Іспанії після завершення громадянської війни, в якій вона втратила брата та сестру. Окрім Лусії в родині були ще троє дітей — старший брат Хуан (нар. 1941, актор) та дві молодші сестри Маргарита та Естер (нар. 1945, акторка)[1]. Акторську кар'єру розпочала у 1960-х роках. Її фільмографія налічує понад 40 ролей у кінофільмах та телесеріалах, у тому числі «Весільний марш» (1977—1978), «Заради кохання» (1981—1982), «Слава і пекло» (1986), «Дні без Місяця» (1990), «Хазяйка» (1995), «Марісоль» (1996), «Розлучені» (1997—1998), «Місія порятунку» (2004—2005). Після чотирирічної творчої перерви повернулася з яскравою роллю циганки Грізельди у теленовелі «Дике серце» (2009—2010). Також запам'яталася її роль злої хатньої робітниці Брігіди у серіалі «Притулок для кохання» (2012) з Сурією Вега у головній ролі[2]. У 2019—2020 роках грала у театральній постановці «Дім Бернарди Альби» за Лоркою. У 2020 році за роль Бернарди Альби акторка була нагороджена премією APT за найкращу жіночу роль у п'єсі. (У 1974 році вона виконала одну з другорядних ролей у телефільмі за цією п'єсою. Тоді роль Бернарди грала її мати — Офелія Гільмаїн)[3]. Акторка перебувала у шлюбі з екс-футболістом та спортивним телекоментатором Раулем Орваньяносом (нар. 1947). 3 липня 1968 року у пари народився син — Рауль Орваньянос-молодший, який також став футболістом[4]. Лусія Гільмаїн померла 15 лютого 2021 року у Мехіко в 78-річному віці від ускладнень, викликаних коронавірусним захворюванням COVID-19[5]. Вибрана фільмографія
Примітки
Посилання
|