Лукреції (лат.Lucretii) — патриціанський та заможний плебейський рід Стародавнього Риму. Мав етруське походження. Родове ім'я, можливо, походить від латинського слова «lucrum» — «прибуток, вигода». Представники роду багато разів займали найвищі магістратури у Римській республіці та ранній Імперії. Втім, політично впливовими Лукреції були у період ранньої Республіки. До патриціїв належав рід Лукреціїв Триціпітинів, а до плебеїв — Галл, Офелла, Кар, Веспілон, Тріон.
Гней Лукрецій Тріон, очільник монетного двору 136 року до н. е.
Луцій Лукрецій Триціпітин, очільник монетного двору у 76-74 роках до н. е.
Квінт Лукрецій Веспілон, консул 19 року до н. е.
Тіт Лукрецій Кар, відомий філософ та поет, автор твори «Про природу речей».
Лукреція, дружина Луція Тарквінія Коллатіна, загибель якої стало приводом для повалення влади царя Тарквінія II Гордого.
Джерела
Aa.Vv., Accademie e biblioteche d'Italia, Volume 15, Palombi, Roma 1940, p. 234.; Francesco Ribezzo, Rivista indo-greco-italica di filologia, lingua, antichità, Volumi 17-19, 1934.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лукреції