Лої Фуллер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фуллер.
Лої Фуллер
англ. Loïe Fuller
Ім'я при народженніангл. Marie Louise Fuller
ПсевдоLoïe Fuller
Народилася15 січня 1862(1862-01-15)[4][1][…]
Fullersburgd, Дюпаж, Іллінойс, США[3]
Померла1 січня 1928(1928-01-01)[1][2][…] (65 років)
VIII округ Парижа, Париж
·пневмонія
ПохованняКрематорій-колумбарій Пер-Лашезd[5][6]
Країна США[7]
Місце проживанняЧикаго
Париж
Діяльністьlighting designer, хореографка, танцюристка, акторка театру, модель, антрепренер, акторка, кінорежисерка
Галузьтанець[8], театр[8], хореографія[8], акторське мистецтво[8], lighting designd[8] і світлотехніка[8]
Знання мованглійська[2][8]
ЗакладФолі-Бержер
Magnum opusТанець модерн і Annabelle Serpentine Danced
IMDbID 0298291

Лої Фуллер (фр. Loïe Fuller; справжнє ім'я — Марія Луіза; 22 січня 1862, Фуллерсбург, Іллінойс — 2 січня 1928, Париж) — американська акторка й танцюристка, засновниця танцю модерн.

Почала діяльність як драматична акторка у ролях травесті, у 1878—1886 роках працювала в Чикаго, згодом почала виступати з танцювальними імпровизаціями у супроводі музики Глюка, Бетховена, Шопена та інших з використуванням свілових ефектів.

З 1892 року мешкала у Парижі, де виступала серед іншого у «Фолі-Бержер». Виконувала танці, які згодом виконувала Ісідора Дункан («Танок серпантин», «Танок вогню»). Гастролювала різними містами Європи та США.

У 1900 році виступала на Всесвітній Паризькій виставці, в «Опера Гарньє» та інших місцях.

У 1927 році організувала у Лондоні власну трупу, яка проіснувала до 1938 року.

Видала книгу спогадів «П'ятнадцять років мого життя».

Похована на кладовищі Пер-Лашез.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  4. ↑ Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
  5. ↑ Beauvis C., Langlade V. d. Le columbarium du Père-Lachaise — 1992. — С. 55. — ISBN 978-2-86514-022-0
  6. ↑ Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père Lachaise — Versailles: 2006. — P. 349. — ISBN 978-2-914611-48-0
  7. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2018.
  8. ↑ а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних

Література

  • Loi Fuller. Quinze ans de ma vie, P., 1908;
  • Marx R., Loie Fuller, P., 1904;
  • Morinni G. de, Loie Fuller, the fairy of light, N. Y., 1942.