Лорі Лайтфут
Лорі Елейн Лайтфут (англ. Lori Elaine Lightfoot; нар. 4 серпня 1962, Массильон, Огайо) — американська юристка та політична діячка, член Демократичної партії, 56-ий мер Чикаго. Лайтфут — перша чорношкіра ЛГБТ-жінка, обрана мером великого міста в США. Вона також є першою чорношкірою жінкою-мером Чикаго. Вона є другою жінкою (після Джейн Бірн) і третьою афроамериканкою (після Гарольда Вашингтона і Юджина Сойєра) мером Чикаго.[4][5] Раннє життя та освітаЛайтфут народилася у Массильоні, Огайо у сім'ї робітника заводу та медпрацівниці. Вона випустилася із Вашингтонської старшої школи у рідному містечку, а згодом отримала ступінь бакалавру мистецтв у Мічиганському університеті. Докторський ступінь вона отримала у Чиказькій правничій школі Чиказького університету.[6] Кар'єраЛайтфут розпочала юридичну кар'єру у компанії Meyer Brown, а згодом перейшла до публічного сектору. Вона працювала федеральною прокуроркою Північного округу Іллінойсу, головною адміністраторкою Офісу професійних стандартів Чиказького поліційного департаменту та президентом Чиказької поліційної ради.[7] 10 травня 2018 Лайтфут оголосила про висування своєї кандидатури на посаду мера Чикаго. У лютому 2019 вона вийшла у другий тур, і зрештою виграла вибори 2 квітня 2019 року із понад 73 % голосів.[8] Серед її пріоритетів на посаді політична діячка визначила надання доступного житла незахищеним верствам населення, регуляцію грального бізнесу, покращення освітньої системи, боротьбу із поліційним насиллям, та фіскальну політику міста. 4 квітня 2023 року на чергових виборах Лайтфут не змогла набрати достатньо голосів, аби переобратися на посаду мера або принаймні вийти у другий тур виборів. Вона стала першим мером Чикаго за 40 років, котрий не зміг переобратися на другий термін. [9] Особисте життяЛорі Лайтфут проживає у північній частині міста разом зі своєю дружиною Емі Ешлемен та прийомною донькою Вівіан.[10] Нагороди та відзнакиУ червні 2020 року, на честь 50-ї річниці першого ЛГБТК прайд-параду, онлайн журнал Queerty назвав Лайтфут серед п'ятдесяти героїв та героїнь, що «ведуть націю до рівності, прийняття та гідності для всіх людей».[11][12] Примітки
Посилання
|