|
Лорія Давид Григорович
Давид Григорович Лорія (каз. Давид Григорьевич Лория; нар. 31 жовтня 1981, Целиноград, Казахська РСР) — казахстанський футболіст, воротар. Триразовий чемпіон Казахстану (2000-2001, 2006). Клубна кар'єраЗавдяки Григорію Лорію, своєму батькові, Давид став футболістом[2]. Навчався у школі московського ЦСКА[3]. Грав у чемпіонаті Південної Австралії за «Енфілд-Сіті Фелконс». Навчався в інтернаті Фелконс, клуб вважався напівпрофесіональним. 1998 року повернувся до Казахстану, до рідної команди «Женіс», президентом якої був його батько Григорій Лорія. 29 жовтня 2000 року в «золотому матчі» з «Аксес-Голден Грейн» (Петропавловськ) (2:0) 19-річний Лорія поставлений у ворота замість основного воротаря Олега Воскобойнікова, команда вперше стала чемпіоном Казахстану. Успіх повторився й наступного сезону 2001 року. У 2002 році Лорія перейшов до кокшетауського «Єсіля», там отримав травму хрестоподібних зв'язок коліна й майже рік не грав. У клубі були проблеми з фінансами, і Лорія підписав у 2004 році контракт із карагандинським «Шахтарем». Провів два сезони (65 матчів та 50 пропущених м'ячів), Лорія пішов у 2006 році в оренду до столичної «Астани». У тому сезоні команда стала чемпіоном, а Лорія отримав свою третю золоту медаль. 14 липня 2007 року побував на тижневому перегляді у ПСВ (Ейндговен)[4]. Тренер ПСВ Роналд Куман був вражений грою Давида у серпні 2006 року в першому матчі кваліфікації чемпіонату Європи Казахстан - Бельгія (0:0). 24 липня 2007 року також побував на перегляді в «Спарті» (Роттердам). Жоден клуб не підписав з ним контракт, хоча Давід показав хороші результати на перегляді. У 2007 році воротар «Гальмстаду» Маґнус Бахне отримав травму і пропустив решту сезону[5]. Таким чином, у команді залишився лише один підготовлений воротар, що змусило «Гальмстад» шукати нового воротаря на решту сезону. Шведи зупинили свій вибір на гравцеві збірної Казахстану Давіді Лорії, з яким підписали контракт на 3 місяці. Закріпитися у складі не зумів, отримав травму паху.
Погравши у Швеції, повернувся до «Шахтаря». У 2009 році перейшов у «Спартак-Нальчик». Здебільшого зіграв 8 матчів. Через невелику кількість ігрової практики вирушив в оренду до «Локомотива» (Астана)[7].
Після закінчення контракту залишив «Спартак-Нальчик». Були чутки, що Лорія поповнить склад чемпіона країни «Тобола», але вирішив перейти до павлодарського «Іртиша». Після закінчення сезону 2010 року, коли команда взяла бронзові медалі, продовжив контракт[8]. А в сезоні 2012 року «Іртиш» став віце-чемпіоном країни. Після першого кола, 17 липня 2012 року підписав контракт із турецьким клубом Першої ліги «Різеспор». Дебютував у поєдинку проти «Газіантепспору», його команда перемогла з рахунком 2:1. У грі проти «Тавшанли», відстояв на «нуль». У підсумку разом із захисником Саматом Смаковим допомогли клубу з другого місця вийти до Суперліги, обидва визнані найкращими у Першому дивізіоні Туреччини на своїх позиціях[9]. У 2013 році обидва повернулися до Казахстану і підписали контракти з алматинським «Кайратом», але на початку сезону 2014 року розірвав контракт з власної ініціативи, ймовірно через конфлікт з тренером[10]. Влітку 2014 року знову повернувся до Туреччини, цього разу до ізмірського клубу Першої ліги «Каршияка»[11]. Однак через 7 місяців через фінансові проблеми клуб повернувся додому. Навесні 2015 року разом зі Смаковим знову підписав контракт із павлодарським «Іртишем»[12]. Клуб, який у сезоні 2014 року ледь не вилетів до Першої ліги, тепер потрапив у шістку найкращих. Сезон 2016 року не закінчив через травму спини, у вересні направлений на реабілітацію до Італії[13]. Проте клуб зумів утримати високі позиції та завоював бронзові медалі чемпіонату. Із Давидом Лорією «Іртиш» уклав новий контракт на два роки[14]. 21 жовтня 2017 року в матчі «Іртиша» з «Актобе» Лорія, під час перехоплення верхового м'яча, невдало приземлився та порвав ахілове сухожилля на п'яті. Операцію знову пройшла в Італії[15]. У лютому 2018 року клуб вирішив розлучитися зі своїм ветераном[16], а Давид того ж місяця перейшов до «Актобе», який очолив його старий друг Самат Смаков[17]. Клубу заборонили трансфери через старі борги, і 26 березня підписав контракт із бронзовим призером чемпіонату «Ордабаси»[18]. Але вже в липні через травму того ж ахіллового сухожилля змушений був розірвати контракт із клубом[19]. 24 серпня 2018 року вільним агентом підписав контракт з «Кайратом» до кінця сезону 2018 року. Провів єдиний за команду і, як виявилося, свій останній матч у футболі 27 жовтня 2018 року проти павлодарського «Іртиша» (0:1), пропустив вже на 2-й хвилині м'яч від португальця Карлуша Фонсеки[20]. У січні 2019 року на пропозицію колишнього партнера Андрія Карповича підписав контракт із новим клубом Прем'єр-ліги «Окжетпесом»[21]. Але травма на початку березня та перенесена операція на спині не дозволили йому зіграти за команду навесні, й 28 травня 37-річний футболіст оголосив про закінчення кар'єри[22]. У 2021 році працював генеральним директором футбольного клубу «Астана». Кар'єра в збірнійПредставляв Казахстан на молодіжному рівні, коли вони кваліфікувалися на молодіжний чемпіонат світу 1999 року в Нігерії. 17-тирічний Давід був наймолодшим гравцем цієї команди. У національній збірній Казахстану головного тренера Ваїта Талгаєва дебютував 26 травня 2000 року у поєдинку зі збірною Сирії. У тому невдалому матчі Лорія пропустив 4 м'ячі, у наступному поєдинку із Саудівською Аравією вийшов у другому таймі та знову пропустив м'яч (0:1). На три роки перестав викликатися до збірної. Про нього згадав 2005 року Сергій Тимофєєв. Потім його продовжував залучати до збірної нідерландський фахівець Арно Пайперс. У матчі кваліфікаційного турніру Євро-2008 зі збірною Сербії став одним із героїв матчу, коли Казахстан вперше виграв матч у такому турнірі (2:1). З приходом Бернда Шторка до збірної Казахстану у 2009 році перестав викликатись у головну команду країни[23]. Лише 2011 року Мірослав Беранек викликав його на пару матчів. Після тривалої відсутності Давида у збірній новий головний тренер Талгат Байсуфінов у 2016 році знову запросив його до команди. У 2017 році Давід зіграв 5 матчів у збірній російського тренера Олександра Бородюка. Загалом провів у збірній 45 поєдинків та пропустив 77 м'ячів. Особисте життя
Статистика виступівКлубна
У збірнійПо роках
Станом на 10 червня 2017 року По матчах
Загалом: 40 поєдинків / 66 пропущених м'ячів ДосягненняКомандні
Особисті
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
