Ломиніс східний

Ломиніс східний
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Рід: Ломиніс (Clematis)
Вид:
Ломиніс східний (C. orientalis)
Біноміальна назва
Clematis orientalis

Ломи́ніс східний[1][2] (Clematis orientalis) — багаторічна рослина родини жовтецевих, поширена у Євразії. Етимологія: лат. orientalis — «східний»[3].

Морфологічна характеристика

Листопадна лоза або кущ. Стебла стрункі. Виростає до висот близько 2–8 метрів, товщиною до 7 см. Стебла покриті сіро-коричневою корою, внутрішня кора зелена. Листки сірувато-зелені, складаються з 3–7 листових фрагментів; листові фрагменти довжиною 1–5 см, від яйцеподібних до лінійно-ланцетних і від грубо-зубчастих до цілих.

Квіти можуть рости поодинці або в кластерах. Є чотири від жовтого до жовто-апельсинового забарвлення чашолистки, яких часто помилково приймають за пелюстки. Чашолистки від яйцювато-ланцетних до еліптичних і досягають ширини 2–3 см, та довжини 6–9 см. Сім'янка вузько яйцеподібна, довгаста або вузько зворотнояйцеподібна, 3–3.5 × 1.2–2 мм.

Поширення

Азія: Китай, Афганістан, пн.-зх. Індія, Казахстан, Киргизстан, пн. Пакистан, Росія, Таджикистан, Іран, Ірак, Сирія, Туреччина. Європа: Греція (Егейські острови), Росія, Україна. Рослина натуралізована в США.

Населяє узбіччя, інші вторинні місця проживання, відкриті ліси, схили, вздовж потоків; 0–3800 м.

В Україні зростає на приморських пісках — на косі Обіточній по березі Азовського моря[2].

Використання

В основному висаджується як декоративна рослина. Також використовується як антисептик.

Галерея

  • квіти
    квіти
  • плоди
    плоди

Примітки

  1. ↑ Clematis orientalis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. ↑ а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 49. (рос.)(укр.)
  3. ↑ Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 23.01.2018. (англ.)

Джерела


Це незавершена стаття про жовтецеві.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.