Ловцов Михайло Іванович

Ловцов Михайло Іванович
Народження	4 березня 1849(1849-03-04) м. Рязань, Російська імперія
Смерть	2 грудня 1907(1907-12-02) (58 років) м. Харків
Країна	Російська імперія
Навчання	Петербурзьке будівельне училище
Діяльність	архітектор, реставратор
Праця в містах	Харків, Суми
Архітектурний стиль	неоросійський, неовізантійський, необароко
Найважливіші споруди	Благовіщенський кафедральний собор
Заклад	НТУ «ХПІ»
Ловцов Михайло Іванович у Вікісховищі

Миха́йло Іва́нович Ловцо́в (4 березня 1849, Рязань — 2 грудня 1907, Харків) — російський архітектор і викладач.

Біографія

Михайло Ловцов народився в 1849 році в м. Рязань в сім'ї священника.

• 1873 рік – закінчив Петербурзьке будівельне училище, отримавши спеціальність цивільного інженера. Ім'я Ловцова було занесене на мармурову дошку пошани інституту.
• 1875 рік – початок роботи в Харкові.
• З 1886 року за наймом, а з 1889 по 1907 — штатний викладач архітектурного і будівельного мистецтва у Харківському технологічному інституті.
• З 1893 року працював у приватній проєктній конторі С. І. Загоскіна.
• 1894—1904 роки — архітектор Харківського технологічного інституту. За його проєктами для ХТІ були споруджені корпус хімічних майстерень і креслярський корпус (нині ректорський).
• 1899, 1903 рік — губернський земський архітектор.

М. І. Ловцов був дійсним членом Харківського відділення Імператорського російського технічного товариства. Його власна бібліотека по смерті М. Ловцова була передана до Студентського технічного товариства ХТІ. В бібліотеці ХПІ зберігаються видання з автографом Ловцова.

Творчість

Пам'ятки архітектури Харкова, створені за проєктами М. І. Ловцова:

• 1888—1901 роки — Благовіщенський собор на Благовіщенському майдані, 1. Охоронний № 363.
• 1895 рік — реконструкція церкви Св. Пантелеймона по вулиці Клочківській, 94-а. Охоронний № 443.
• 1898—1901 роки — креслярський корпус ХТІ по вулиця Кирпичова, 21. Охоронний № 627/2.
• 1900 рік — реконструкція Братського дому (у співавторстві з Б. Г. Михаловським) на майдані Конституції, 12. Охоронний № 81.
• 1905—1907 роки — церква Св. Олександра Невського при губернській лікарні, по вулиці Академіка Павлова, 46. Охоронний № 567/3.
• 1907—1914 роки — церква Трьох Святителів (у співавторстві з В. М. Покровським) по вулиці Гольдбергівській, 101. Охоронний № 343.

Крім того, М. І. Ловцов у 1885—1896 роках проводив реконструкцію Свято-Дмитрівської церкви по вул. Катеринославській (нині Полтавський Шлях, 44). За радянської влади церкву було практично знищено і перебудовано в кінотеатр наприкінці 1920-х років.

За проєктом Ловцова у 1890 році проведена реконструкція Мироносицької церкви по Сумській вулиці, церква також була зруйнована у 1930 році. Сучасна Мироносицька церква стоїть на іншому місці і не має відношення до проєкту М. Ловцова.

1882—1892 рр. — реконструкція і розширення Спасо-Преображенського собору в м. Суми.

У 1902–1903 рр. — перебудова Свято-Преображенського собора у місті Ізюм, Харківської області

Йому також належить проєкт будівлі Ізюмської жіночої гімназії по вулиці Покровській, 34, м. Ізюм Харківської області.

Галерея

• 
  Свято-Благовіщенський кафедральний собор (Харків)
• 
  Свято-Пантелеймонівський храм (Харків)
• 
  Трьохсвятительський храм (Харків)
• 
  Мироносицька церква (Харків)
• 
  Спасо-Преображенський собор (Суми)

Джерела

• История ХПИ https://web.archive.org/web/20160811055020/http://library.kpi.kharkov.ua/PREPODAVATELY/PR_Л.html
  
• Выдающиеся архитекторы Харькова XVIII — середины XX вв. http://www.kharkov.ua/culture/4.html [Архівовано 12 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  
• Спасо-Преображенский кафедральный собор г. Сумы http://www.orthodoxsumy.narod.ru/Hram/Sumy_sobor.htm [Архівовано 30 січня 2014 у Wayback Machine.]
• Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.