Яровийоднорічник. Поліморфний вид. Рослина 5–75 см заввишки. Стебло висхідне або розпластане по ґрунту, рідко прямостояче, слаборебристе, зі світлими поздовжніми смужками, зелене або червонувате, сильнорозгалужене від основи. Листки лінійно-ланцетні, подовжено-яйцеподібні або подовжено-ромбічні, в основі клиноподібно-звужені, 2–5 см завдовжки, 0,5–2,0 см завширшки, двокольорові, зверху зелені або голубувато-зелені, голі, знизу щільно біломучнисті, з однією добре вираженою жилкою, по краю виїмчасто-зубчасті, рідше майже цілокраї. Квітки двостатеві, зібрані клубочками на кінцях стебла і гілок короткими і густими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина гола, 3–5-листочкова, не прикриває насіння, майже до основи роздільна. Пиляки 0,2 мм завдовжки. Цвіте і плодоносить з липня по вересень. Насіння чорно-бурі, округлі, горизонтальні і вертикальні, 0,8–1,0 мм в діаметрі. Одна рослина утворює до 3000 насінин.
Переносить засолення. Росте як рудерал на солончаках, по сируватим берегахрічок і озер, уздовж доріг, у житла, по сміттєвих місцях.. Віддає перевагу легким ґрунтам — піщаним і перегнійним.
Захисні заходи: ретельна очистка насіннєвого матеріалу, сівозміни з озимимизерновими, просапними і багаторічнимикормовими травами. Рекомендуються рання зяблева оранка і своєчасна весняна обробка ґрунту. На просапних культурах — своєчасна міжрядна обробка ґрунту.
Систематика
Деякі сучасні систематики відносять цей вид до роду Chenopodium і вказують прийнятою назвою Chenopodium glaucumL., в той же час, інші відносять його до роду Oxybasis і вказують прийнятою назвою Oxybasis glauca (L.) S.Fuentes et al., а Chenopodium glaucum вказують як синонім[3].
Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 5. Salicaceae — Amaranthaceae. Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1992. — 312 с. ISBN 5-02-028894-2(рос.)
Комаров В. Л. та ін. Флора СРСР, Т. 1-30 — М.—Л.: вид-во АН СРСР, 1934—1964 (рос.)
Корсмо Э. Сорные растения современного земледелия. М.-Л.: гос.изд-во колх.и совх. лит-ры, 1933. 416 с.
Никитин В. В. Сорные растения флоры СССР. Ленинград: Наука, 1983. 454 с.
Сорные растения СССР, т. 2. Ред. Келлер Б. А. Ленинград: АН СССР, 1934. 244 с.
Vít Bojňanský, Agáta Fargašová. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. The Carpathian Mountains Region. 2007, XXXVII, 1046 p. SBN: 978-1-4020-5361-0 (англ.)
Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on * Swedish cultivated and utility plants, their names and origin) (швед.)
Chinese Academy of Sciences. 1959-. Flora reipublicae popularis sinicae (англ.)
Davis, P. H., ed. 1965—1988. Flora of Turkey and the east Aegean islands (англ.)
Erhardt, W. et al. 2002. Zander: Handwörterbuch der Pflanzennamen, 17. Auflage (нім.)
FNA Editorial Committee. 1993-. Flora of North America (англ.)
Fuentes-Bazan, S. et al. 2012. A novel phylogeny-based generic classification for Chenopodium sensu lato, and a tribal rearrangement of Chenopodioideae (Chenopodiaceae). Willdenowia 42:15. (англ.)
Greuter, W. et al., eds. 1984-. Med-Checklist (англ.)
Jalas, J. & J. Suominen. 1972-. Atlas florae europaeae (англ.)
Kingsbury, J. M. 1964. Poisonous plants of the United States and Canada (англ.)
McGregor, R. L. et al. (The Great Plains Flora Association). 1986. Flora of the Great Plains (англ.)
Ohwi, J. 1965. Flora of Japan (Engl. ed.) (англ.)
Scoggan, H. J. 1978—1979. The flora of Canada, 4 vol. (англ.)
Tutin, T. G. et al., eds. 1993. Flora europaea, second edition. [accepts]. (англ.)
Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. 1994-. Flora of China (English edition). (англ.)
Ларина С. Ю. Сорные растения. Chenopodium glaucum L. - Марь сизая [Ларіна С. Ю. Бур'яни. Chenopodium glaucum L. - Лобода сиза.]. Афонин А. Н.; Грин С. Л.; Дзюбенко Н. И.; Фролов А. Н. (ред.) Агроэкологический атлас России и сопредельных стран: экономически значимые растения, их вредители, болезни и сорные растения [Интернет-версия 2.0]. 2008 ((рос.)) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 07.09.2014.