Лобас Володимир Демидович

Ф
Володимир Лобас
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Демидович
Лобас
Народження 6 березня 1970(1970-03-06) (54 роки)
  Київ, УРСР
Зріст 175 см
Вага 70 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція півзахисник,
нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987—1989 СРСР «Динамо» (К) 0 (0)
1990 СРСР «Рось» (БЦ) 34 (3)
1991 СРСР «Металіст» (Х) 0 (0)
1991 Україна «Авангард» (Р) 25 (3)
1992 Україна «Динамо» (К) 0 (0)
1992 → Україна «Динамо-2» (К) 36 (11)
1993—1995 Україна «Нива» (Т) 73 (7)
1995 Україна ЦСКА-Борисфен 4 (0)
1996 Росія «Жемчужина» (С) 9 (0)
1996 Росія «Енергія» (К) 4 (0)
1997—1998 Греція «Пансерраїкос» ? (?)
1999—2000 Греція «Неаполі» (С) ? (?)
2000—2001 Греція «Ахарнаїкос» ? (?)
2001—2002 Греція «Козані» ? (?)
2002—2003 Греція «Одіссеас» ? (?)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2014—2015 Грузія «Мерані» (М)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лобас (значення).

Володимир Демидович Лобас (нар. 6 березня 1970, Київ, УРСР) — радянський та український футболіст, тренер, виступав на позиції півзахисника та нападника.

Кар'єра гравця

Професійну кар'єру розпочинав у київському «Динамо» в 1987 році. У 1988 році провів за клуб 1 матч Кубка Федерації, в наступному сезоні 2 матчі цього турніру. У 1990 році перейшов у «Динамо» з міста Біла Церква, за яку провів 34 матчі і забив 3 м'ячі. Далі потрапив у заявку харківського «Металіста», проте за клуб не грав, незабаром перебрався в «Авангард» з Рівного. Після розпаду СРСР перейшов у «Динамо-2» з Києва. Далі виступав за тернопільську «Ниву», провівши в клубі 2,5 сезони перейшов у «ЦСКА-Борисфен». У 1996 році перебрався в російську «Жемчужину», за яку в чемпіонаті Росії дебютував 11 березня того року в домашньому матчі 2-го туру проти московського «Динамо»[1]. Сезон догравав у камишинській «Енергії». З 1997 по 2003 роки грав у грецьких клубах нижчих дивізіонів. З 2014 по 2015 роки очолював грузинський клуб «Мерані» з Мартвілі.

Особисте життя

Зі своєю майбутньою дружиною Марією, дочкою відомого біатлоніста Івана Бякова був знайомий з дитинства. Коли Марії виповнилося 18 років вони одружилися. Незабаром у нього народилася дочка Анна, через чотири роки народився син Артур. Дружина і двоє його дітей розбилися 17 грудня 1997 в авіакатастрофі біля грецького міста Салоніки[2].

Примітки

  1. ↑ Протокол матчу Жемчужина — Динамо. Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 7 вересня 2017.
  2. ↑ Вдова дворазового Олімпійського чемпіона з біатлону Івана Бякова Валентина: "Напередодні загибелі старшої дочки й онуків в авіакатастрофі під Салоніками в будинку раптом зупинився годинник. Як же ми з чоловіком вмовляли Машеньку залишитися з дітьми в Києві! … "

Посилання