uk %D0%9B%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 %D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C

	Гміна Ліново
	1920—1932
Воєводство	Поліське
Повіт	Пружанський
Адмінцентр гміни	Линове
Тип гміни	Сільська
Населення (1921) ; • населення; • густота населення	; 2273

	Линівська волость
Центр	Линове
Площа	6919 (1885)
Населення	2741 осіб (1885)
Густота	0.4 осіб / десятина
Наступники	ґміна Ліново

Линівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Пружанського повіту Гродненської губернії Російської імперії (волость). Волосний центр — містечко Линове.

Станом на 1885 рік складалася з 7 поселень, 5 сільських громад. Населення — 2741 особа, 203 дворові господарства, 6919 десятин землі (3059 — орної)^[1].

У складі Польщі

Після анексії Полісся Польщею волость отримала назву ґміна Ліново Пружанського повіту Поліського воєводства Польської республіки (гміна). Адміністративним центром було містечко Линове.

Розпорядженням Міністра Внутрішніх Справ 5 січня 1926 р.^[2] передано населені пункти:

з ліквідованої ґміни Шенє: села Чахець, Яці й Шакуни, фільварок Клітно та лісничівки Кривуля і Трусовиця;
з ліквідованої ґміни Байкі: села Араби і Воротне та колонії Скрибівщина і Жарнівське;
з ліквідованої ґміни Мікітиче: село Вільшани і фільварок Скопівка;
із ґміни Городечна: колонія Бруковиця;
до ґміни Пружана: села Полонна, Слонімці і Семеньча та фільварок Семеньча.

1 квітня 1932 р. розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі^[3]ліквідовано ґміну Ліново і приєднано населені пункти до:

ґміни Малеч: села Араби, Скрибівщина і Воротне, хутір Жарнівське та лісничівки Скопівка і Воротнянка;
ґміни Пружана — містечко: Линове, села: Городняни, Яці, Линове, Оранчиці, Линовечки, Вільшани, Чахець, Щакуни і Засими, хутори: Линове, Малинівка, Вільшаниця, Видерка, Дубрівка, Станіславове, Чахець, Хомне, Козячий Брід і Млинок, колонії: Бруковиця, Глинки, Копальня, Хвоїнки, Яцківщина, Трусовиця, Крукове, Казимирове-Трусовець, Казимирове і Воля Казимирівська, лісничівки Забуда і Кривуля, маєтки: Линове, Ізабелин, Оранжиці, Оранжиці Нові, Чахець, Линівка I, Линівка II, Микитичі, військове селище: Клітне, цивільне селище: Клітне, залізнична станція; Оранжиці, фільварок православної парафії Оранжиці і військові казарми;
ґміни Шерешув: колонія Бекешівка й урочища Бірки і Гай.

Примітки

↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 5 stycznia 1926 r. o niektórych zmianach terytorjalnych w powiecie prużańskim, w województwie poleskiem. [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 lutego 1932 r. o zmianie granic gmin wiejskich na terenie powiatu prużańskiego w województwie poleskiem. [Архівовано 24 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.

[2] Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 5 stycznia 1926 r. o niektórych zmianach terytorjalnych w powiecie prużańskim, w województwie poleskiem. [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

[3] Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 lutego 1932 r. o zmianie granic gmin wiejskich na terenie powiatu prużańskiego w województwie poleskiem. [Архівовано 24 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

[1]

[2]

[3]