|
Лизогуб Андрій Юхимович
Андрі́й Юхи́мович Лизогу́б (1673, Гельмязів — 1737) — військовий і політичний діяч часів Гетьманщини. Сотник Конотопський. Онук Гетьмана Петра Дорошенка. ЖиттєписПоходив зі впливового старшинського роду Лизогубів. Другий син Юхима Лизогуба, генерального хорунжого, та Любові Дорошенко (доньки гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка). Народився 1673 року. Після завершення навчання у Києво-Могилянському колегіумі, одружився у 1694 році з представницею козацько-старшинського роду Миклашевських. З [1708]] року відомий як знатний військовий товариш. Також згадувався згодом у чині військового, а згодом і бунчукового товариша. З 1716 по 1719 рік перебував на посаді конотопського сотника. Прославився значними порушеннями козацьких прав та свобод, багаторазовим незаконним захопленням та привласненням земельних володінь як звичайного козацтва, так й представників інших козацько-старшинських родів. Помер 1737 року. Визнається одним з фундаторів Конотопської церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Майнові справиУ 1694 році отримав гетьманський універсал на с. Старий Почеп Стародубського полку, отримане в посаг за дружиною. У січні 1709 року разом з братами Яковом та Семеном отримав підтверджувальний гетьманський універсал на маєтності. На момент смерті володів у с. Погрібки Воронізької сотні 15 дворами, мав дім у с. Сосновці. Після відібрання у нього почепських володінь Олександром Меншиковим, вів затяжну судову суперечку з представниками царського уряду щодо їх повернення. РодинаДружина — Параска, донька Михайла Миклашевського, стародубського полковника. Діти:
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
