uk %D0%9B%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA %D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC %D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Летик Максим Григорович
Летик Максим Григорович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	14 грудня 1989 ; Карабутове, Конотопський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	18 квітня 2023 (33 роки); Часів Яр
Поховання	Обмачів
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	ДШВ
Формування	80 ОДШБр
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Летик Максим Григорович (14 грудня 1989, Карабутове — 18 квітня 2023, Часів Яр) — український військовий, кулеметник 80 окремої десантно-штурмової бригади.

Біографія

Народився 14 грудня 1989, в с. Карабутове, Конотопського району, Сумської області. У 1996 році розпочав навчання у місцевій загальноосвітній школі, яку закінчив у 2007 році. Навчався у Державному професійно-навчальному закладі в місті Конотоп за спеціальністю «електрогазозварювальник», певний час працював на будівництві у Києві. Останні шість років Максим разом з дружиною та двома дітьми проживав у селі Обмачів на Чернігівщині.

Після повномасштабного вторгнення рф чоловік 27 грудня 2022 року потрапив до лав Збройних Сил України. Служив кулеметником 2-ї роти 5-го батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади^[1]^[2]^[3].

Загинув під час виконання бойового завдання біля міста Часів Яр Донецької області. Під час штурму ворожих позицій росіяни обстріляли українських захисників із артилерії. Похований у селі Обмачів, Батуринської громади.

Нагороди

Орден «За мужність» ІІІ ступеня (21 червня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку^[4]

Примітки

↑ Із двома захисниками прощались у громадах Чернігівщини: загинули на Донеччині. Chernihiv Time (укр.). Процитовано 9 січня 2024.
↑ Солдат Максим Летик загинув під час штурму ворожих позицій. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 9 січня 2024.
↑ Білоус, Світлана (21 квітня 2023). На Чернігівщині прощалися із двома бійцями, які загинули за Незалежність. ЧЕline | (ru-RU) . Процитовано 9 січня 2024.
↑ Указ президента України №345/2023 Про відзначення державними нагородами України. 21 червня 2023.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Із двома захисниками прощались у громадах Чернігівщини: загинули на Донеччині. Chernihiv Time (укр.). Процитовано 9 січня 2024.

[2] Солдат Максим Летик загинув під час штурму ворожих позицій. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 9 січня 2024.

[3] Білоус, Світлана (21 квітня 2023). На Чернігівщині прощалися із двома бійцями, які загинули за Незалежність. ЧЕline | (ru-RU) . Процитовано 9 січня 2024.

[4] Указ президента України №345/2023 Про відзначення державними нагородами України. 21 червня 2023.

[1]

[2]

[3]

[4]