Лепідокрокіт

Лепідокрокіт
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений (А)[d][1][2]
IMA-номерIMA1980 s.p.
АбревіатураLpc[3]
Хімічна формулаFe³⁺O(OH)
Nickel-Strunz 104.FE.15[4]
Dana 86.1.2.2
Ідентифікація
Сингоніяромбічна сингонія
Твердість5
Інші характеристики
Названо на честьЛуски (давньогрецька мова)[5],
нитки (давньогрецька мова)[5]
Типова місцевістьZlaté Horyd[5]
CMNS: Лепідокрокіт у Вікісховищі
Лепідокрокіт

Лепідокрокіт (рос. лепидокрокит; англ. lepidocrocite; нім. Lepidokrokit m) — слюдка рубінова, мінерал класу гідроксидів, одноосновний оксид заліза шаруватої будови.

Загальний опис

Хімічна формула: γ-FeO(OH). Містить (%): Fe2О3 — 89,86 і Н2O — 10,14. Домішки MnO, Al2O3, SiO2, CaO, MgO. Сингонія ромбічна. Кристали пластинчасті, тонколускуваті, волокнисті. Характерні лускаті, пластинчаті, волокнисті, променеподібні і радіально-волокнисті агрегати, часто утворює зональні агрегати, в яких чергується з ґетитом або гідроґетитом. Густина 3,84-4,1. Твердість 4,0-5,5. Колір рубіново-червоний до коричневого, іноді з фіолетовим відтінком. Блиск алмазний. Спайність довершена в одному напрямі. Риса оранжева або цеглясто-червона. Крихкий. Зустрічається в складі бурих залізняків, бокситів, ґрунтів. Продукт вивітрювання у залізорудних мінералах. Пігмент бурої вохри.

Відомий у складі залізних руд гідротермально-осадових родовищ. Збагачується аналогічно лімоніту.

Від грец. лепіс — луска, пластинка і «крокіс» — нитка, шерсть (J.C.Ullmann, 1813).

Див. також

Примітки

Література

Посилання