Леопольдо Мендес (ісп.Leopoldo Méndez, 30 червня 1902 — 8 лютого 1969) — мексиканськийхудожник і графік, громадський діяч. У 1968 році — був одним з ініціаторів-засновників Мексиканської академії мистецтв.
Життєпис
Походить з родини чоботаря. Народився в небагатій родині, що не мала стосунку до мистецтва, в місті Мехіко.
1926 р. — почав професійно займатися графікою. В тому ж році його перші гравюри друкують в періодичних виданнях, виходять його перші плакати .
1932 р. в роки мексиканської революції отримав посаду керівника Секції образотворчих мистецтв від Міністерства народної освіти.
1933 р. — був одним з ініціаторів-засновників Ліги революційних письменників і художників
1937 р. — був одним з ініціаторів-засновників Національних графічних майстерень в місті Мехіко (або «Майстерня народної графіки»). Для будівлі Майстерень виконав монументальну фреску (разом з зудожниками Гамбоа, О'Хіггінсом, Сальсе). Декілька років — обіймав посаду президента Майстерень, потім — Геренеральний секретар в ній.
1939 р. — отримав стипендію (грошовий грант) від фонду Гугенхейма і відвідав Сполучені Штати.
У 1947–1979 рр. — створив декілька графічних серій до національних кінострічок.
1960 р. — отримав перший приз на Бієннале у Мехіко.
Форт Сан Дієго в Акапулько, нині музей
Мехіко, Палата депутатів
Мехіко,Музей красних мистецтв, будівля доби еклектики
Творчо-виробничий заклад мав на меті як створення майстерень, так і спільну творчу працю. Митці майстерні широко використовували наради ще на етапі створення ескізів.
Автор приносив ескіз на нараду, де відбувався аналіз твору. Висувалися вимоги як до форми, так і до агітаційно-революційного змісту. Якщо твір не схвалювали, автор повинен був переробити твір. Бували випадки, коли твір переробляли п'ять — сім разів. Тільки після затвердження, автор робив остаточний варіант.
Наближеність майстерні до маленького виробничого кооперативу не засмучувала, хоча вона й шла всупереч давній західноєвропейській традиції з її індивідуалізмом, коли митець працював на певну політичну силу тільки в разі відповідних власних уподобань і міг як поділяти їх, так і не поділяти жодних.
Митців майстерні не засмучувала і наближеність подібних нарад до нового зразка цензури, цього разу революційної. Твори майстерні мимоволі мали спільні риси в художній манері, в трактовках образів, навіть в графічних техніках. Треба було мати могутню творчу індивідуальність, аби не втрачати остаточно індивідуальних рис.
Дотримувались реалістичної манери з елементами експресіонізму. Були випадки використання дешевих технік і схематично-реалістичної манери як найзрозумілішої більшості сільського, напівсільського і робітничого прошарків суспільства.
Виставки
Перша персональна виставка, 1930
Мексиканська графіка, Москва, 1955
Виставка графіки на фестивалі молоді, Москва, 1957
Виставка графіки Латинської Америки, Москва, 1958
Вибрані твори
Бібліотека, на фасаді мозаїка зі сценами історії міста Мехіко
Графічна серія «Заради Христа», 1939
ілюстрації до кники Х. де ла Кабади «Incsdentes melodicos», 1944
Prignitz, Helga: TGP: ein Grafiker-Kollektiv in Mexiko von 1937 — 1977. Berlin, 1981 ISBN 3-922005-12-8
Prignitz-Poda, Helga: Taller de Gráfica Popular: Werkstatt für grafische Volkskunst: Plakate und Flugblätter zu Arbeiterbewegung und Gewerkschaften in Mexiko 1937 — 1986. Berlin, 2002 ISBN 3-935656-10-6
«Мексиканская графика», каталог выставки работ Мастерской народной графики, М, «Советский худрожник», 1955
