Леонтович Володимир Григорович

|портрет=

Леонтович Володимир Григорович
Народився	15 липня 1881(1881-07-15) Гадяч, Полтавська область
Помер	1968(1968) Київ,  УРСР
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	архітектор
Alma mater	Київський політехнічний інститут
Галузь	геодезія
Заклад	Київський інженерно-будівельний інститут Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Вчене звання	професор
Автограф

Леонтович Володимир Григорович (15 липня 1881 — 29 квітня 1968) — український інженер-будівельник, геодезист, архітектор-реставратор, професор Київського художнього інституту, Київського інженерно-будівельного інституту та Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Біографія

Народився 15 липня 1881 року в місті Гадяч, тепер Полтавської області в родині колезького секретаря[1]. У 1901—1906 роках навчався на інженерному відділенні Київського політехнічного інституту. До 1909 року проводив експедиційні інженерні вишукування у Ізяславі, Острозі та Житомирі. У 1909—1914 на посаді головного архітектора Житомира займався відбудовою пам'ятників архітектури. У 1912—1917 роках як експерт проводив геодезичне обстеження та обмірювання інженерних споруд за дорученням Археологічної комісії. З 1910 року розпочав педагогічну та наукову діяльність у Київському політехнічному інституті. На початку 1930-х працював у Київському інституті цивільних інженерів (нині КНУБА) на посадах доцента, з 1940 року професора, у 1940—1941 роках завідувача кафедри інженерної геодезії. У 1935—1941 роках викладав геодезію у гірничому та художньому інститутах, залізничному технікумі, гідротехнічному училищі, Індустріальному інституті. У 1941—1942 роках перебував на посаді голови правління Будинку вчених, працював у 1943 році інженером Бюро вишукувань Міської управи, у 1943—1944 роках очолював геодезичний відділ Управління головного архітектора міста Києва. Водночас склав плани парків на схилах Дніпра — Аскольдової могили та Пушкінського. Працював у Київському університеті у 1944—1946 роках завідувачем кафедри геодезії та картографії. З 1946 року повернувся до Київського інженерно-будівельного інституту. Спорудив за проектом художника Василя Максимова храм-пам'ятник на козацьких могилах під Берестечком.

Помер 1968 року, похований у Києві на Байковому кладовищі.

Нагороди і відзнаки

Наукові праці

Автор 8 посібників для студентів географічних та інженерно-будівельних спеціальностей. Основні праці:

1. Літня геодезична практика: Посібник. — К., 1929
2. (рос.) Уход за геодезическими инструментами. — М., 1935, 1938, 1953.
3. (рос.) Техническое нивелирование. — М., 1938.
4. (рос.) Нивелирование при инженерных работах. — М., 1959.

Примітки

1. До 140-річчя від дня народження Володимира Григоровича Леонтовича, українського інженера-геодезиста, архітектора-реставратора та педагога. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021. 

Література

1. Географи Київського Університету: Довідник / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Гуцал В. О. та ін. — К., 2003.
2. Палієнко Л. О. Завідувач кафедри геодезії та картографії, професор В. Г. Леонтович: геодезичні розвідки на Волині та Київщині // Велика Волинь. Науковий збірник. — Житомир, 2005.
3. Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. — К., 2008.

Інтернет-ресурси

• Хто був і є у місті Гадяч [Архівовано 18 травня 2017 у Wayback Machine.]