Леонов Олексій Дмитрович

Леонов Олексій Дмитрович
Файл:Aleksey-leonov.png
Народився 3 лютого 1982(1982-02-03) (42 роки)
Суми, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Україна Україна
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Вплив Василь Бородай
Працював у містах Суми, Дніпро, Калуга
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Леонов.

Олексій Дмитрович Леонов (нар.. 3 лютого 1982; Суми, Українська РСР, СРСР) — український скульптор, член Національної спілки художників України (2008).

Біографія

Олексій Леонов народився 1982 року в Сумах. З дворічного віку розпочав ліпити з пластиліну, з п'яти — активно займається в київській художній студії. Потім були роки успішного навчання в Державній художній школі ім. Т. Г. Шевченко в Києві.

1999 року Олексій вступив до Національної академії образотворчих мистецтв і архітектури (Київ). Тут починається справжня активна діяльність скульптора — напружена робота по вісім, а іноді, і по шістнадцять годин на добу. При цьому молодому скульптору завжди допомагали особливості його характеру — величезна працьовитість і самодисципліна. Під час навчання Олексій Леонов брав участь у багатьох виставках і конкурсах.

2002 року скульптор отримав звання лауреата Всеукраїнської олімпіади з естетики. У 2005 році — блискуче захистився в майстерні Валерія Швецова Національної академії образотворчих мистецтв і архітектури: його дипломною роботою стала скульптура «Микола Реріх». Цього ж року вступив до аспірантури. Його науковим керівником був академік Василь Бородай.

Творчість

2008 року Леонов став членом Спілки художників України. З 2011 року — член Міжнародного художнього фонду.

  • У 2007 році брав участь у київському проєкті «Алея Муз» на березі Дніпра, де він створив зі штучного каменю скульптури «Орфея» і «Музу Скульптури». З бронзових монументів слід відзначити роботи в м Москві: пам'ятник Юрію Реріха (2007 р), юному Михайлу Ломоносову (2011 р), меморіальну дошку Б. В. Раушенбаха (2016). У місті Калуга встановлені пам'ятники К. Е. Ціолковському та С. П. Корольову «Зв'язок часів» (2011 р).
  • У 2011 році в Калузі встановлено пам'ятник Юрію Гагаріну[1]. У 2012 році Міжнародним благодійним громадським фондом «Діалог культур-єдиний світ» копія цього пам'ятника встановлена біля історичної будівлі першої штаб-квартири NASA в місті Г'юстон[2]. У 2017 році така ж копія встановлена в Монпельє[3].
  • Бронзовий бюст Ю. А. Гагаріна за 5 років Фондом подарований більш ніж в 45-ти різних містах світу. Пам'ятник Матері Терезі Фондом встановлений в Калузькій області Росії, в Культурно-освітньому центрі «Етносвіт» і подарований містам Колкаті в Індії і Риму в Італії. Погруддя засновниці теософського суспільства О. П. Блаватської (2014 р) встановлені в індійському місті Ченнаї та в Нардені (Нідерланди).

Виставки

За період з 2001 року пройшло понад 100 всеукраїнських та зарубіжних мистецьких персональних виставок.

Персональні виставки
    • 2005 — Київ, Одеса;
    • 2006—2007 — Москва;
    • 2007 — Санкт-Петербург, Київ;
    • 2009 — Севастополь, Ялта (АР Крим), Артемівськ (нині Бахмут Донецької області),
    • 2009—2010 — Сімферополь;
    • 2010 — Донецьк, Маріуполь (Донецька область);
    • 2011 — Дніпропетровськ, Хмельницький;
    • 2012 — Сімферополь, Вінниця, Кременчук, Комсомоль­ськ (обидва — Полтавської області), Херсон;
    • 2013 — Гомель, Могильов;
    • 2013—2014 — Хмельницький, Миколаїв;
    • 2014 — Мінськ, Берестя (усі — Білорусь).

Роботи Олексія Леонова знаходяться більш ніж в 50 містах світу, таких як: Чикаго, Нью-Йорк, Вашингтон, Страсбург, Ле Бурже, Кельн, Берлін, Копенгаген, Іракліон, Прага, Варна, Куала-Лумпур, Монтевідео, Мумбаї, Калькутта, Пекін, Астана, Улан-Батор тощо. В Україні — Одеський літературний музей, Сімферопольський художній музей, Ізмаїльський історико-краєзнавчий музей Придунав'я (Одеська область).

Особливості стилю

Пам'ятник Костянтину Ціолковському та Сергію Корольову в Калузі. 2011, бронза

Одним із векторів творчості є інтерес до візантійського і давньоруського іконопису, осмислен­ня багатовікового багатства східних культур. Майстер має свій неповторний творчий стиль. Він працює з шамотною глиною. Техніка шамоту дозволяє зберегти всі особливості авторської ліплення і зближує її з технікою олійного живопису, при якій твір від задуму до завершення створюється самим автором. Олексій Леонов володіє ще однією важливою для мистецтва скульптури якістю, — його образи наповнює притягальний, інтуїтивно відчутний процес внутрішнього життя — живий вогонь духу. Також використовує бронзу, штучний камінь.

Важливе місце в творчості скульптора займають жіночі образи. Жіноча суть — захисниці, матері, дарувальниці, натхненниці — розкрита в скульптурах Олексія Леонова у всьому різноманітті. «Цариця Небесна», «Покровителька світу», «Покрова», «Аспазія», «Валькірія», «Муза філософії» — яскраві тому приклади. Становище жінки в суспільстві — це положення світу в цілому. Звертаючись до космічних, божественних проявів, до міфічних образів і символів, так само як і до теми материнства і дитинства скульптор відкриває світові ще одну істину: жіноче начало як джерело істинного Божественного захисту, як Світло Гармонії, Краси, самовідданість, Радості і Турботи.

Як об'єднуючий початок у творчості Олексія Леонова представлені і дитячі образи — символ приходу в світ нового духовно еволюціонує Людини — «Маленький Будда». Важлива для художника і тема єднання людини з природою і з тваринами: «Ідилія», «Орфей». Скульптурна композиція «Ідилія» демонструє взаємозв'язок людини і представника нижчих царств — ведмедя, за які людина у відповіді і в гармонії з якими покликана жити. Згідно світогляду автора, природа закликає людину до співмірності, до добротворчості.

Великий вплив на творчість скульптора здійснили життя та діяльність родини Реріхів — мислителів, художників і філософів. Портрети Микола Костянтиновича та Олени Іванівни і їх синів відрізняються не тільки прекрасним опрацюванням характерів, а й внутрішньою одухотвореністю і станом гармонії. Цілий ряд творів Олексія Леонова створений за мотивами картин Миколи Реріха, творчість і філософські погляди якого автор глибоко вивчає і розділяє. Це скульптури: «Рігден Джапо» (за картиною «Наказ Рігден Джапо»), «Страж» (за картиною «Страж входу»), «Покровителька Миру» (за картиною «Свята Покровителька») та багато інших. Скульптор пояснює це тим, що твори великих майстрів є як би вікнами до вищих світів краси.

Мистецькі твори

  • 2003 — «Віра, Надія, Любов та Мати їх Софія», «Ярослав Мудрий», «Покрова», «Великий Подорожній»;
  • 2004 — «Цар Соломон», «Платон», «Софія — Премудрість Божа», «Судний день. Попередження», «Архангел Михаїл»;
  • 2005 — «Судний день. Очищення», «Сократ», «Апостол Павло»;
  • 2006 — «Мойсей», «М. Реріх. Чаша Мудрості», «Ной», «Іван Хреститель», «Авраам», «Архангел Михаїл із Небесним воїнством», «Г. Сковорода»;
  • 2007 — «Аристотель», «Архангел Гавриїл», «Мадонна з Немовлям», «А. Рубльов», «Матір Світу», «Богородиця Милування»;
  • 2008 — «Богородиця Кікська», «Жанна д'Арк»;
  • 2009 — «Молитва», «Піфагор», «Св. Георгій Переможець»;
  • 2010 — «Святий Іван Богослов», «Мойсей»;
  • 2011 — «Святий Микола Чудотворець», «А. Куїнджі»;
  • 2012 — «Ідилія», «Г. Сковорода»;
  • 2013 — «Маленький принц»;
  • 2014 — «Сапфо».

Скульптури

  • 2007 — «Аполлон», «Муза» (обидві — Київ),
  • 2009 — «Мати Тереза з діть­ми» (м. Колката, Індія);

Пам'ятники

  • 2010 — Святому Сергію Радонезькому, імператору Акбару (обидва — Сімферополь).

Примітки

  1. ↑ В Калуге установили памятник Юрию Гагарину. Городской портал "Калуга-Поиск". kaluga-poisk.ru. 9 квітня 2011. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  2. ↑ В американском Хьюстоне торжественно открыли памятник Юрию Гагарину. Первый канал. 1tv.ru. 16 жовтня 2012. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  3. ↑ Лицом к России: на юге Франции открыли памятник Гагарину. Риа Новости. ria.ru. 5 жовтня 2017. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 7 жовтня 2021.

Джерела

Посилання