Леоненко Віктор Євгенович
Ві́ктор Євге́нович Лео́ненко (* 5 жовтня 1969, Тюмень) — радянський та український футболіст. У минулому — нападник низки російських та українських клубів, а також національної збірної України. Клубна кар'єраВихованець спортивної школи команди «Геолог» з рідної Тюмені. У цій же команді 1988 року розпочав виступи у чемпіонаті СРСР. 1991 року перейшов до московського «Динамо», а вже за рік — до «Динамо» (Київ). У київському «Динамо» грав протягом 6 сезонів, відзначився 79 голами (62 з них — у чемпіонатах України), входить до десятки найкращих бомбардирів в історії клубу. «Прославився» також свавільним характером, неодноразовими порушеннями спортивного режиму та напруженими стосунками з Йожефом Сабо. З появою в основній команді «Динамо» молодого Андрія Шевченка почав утрачати місце в основі і в 1998 році перейшов до іншого київського клубу — ЦСКА, в якому постійно виходив на поле лише протягом першої половини сезону 1998-99. Кар'єру гравця завершив в ужгородському «Закарпатті», за яке відіграв другу половину сезону 2000—2001 та першу половину сезону 2001—2002. Громадянська позиціяУ вересні 2015 року в одному з інтерв'ю на фразу журналіста про те, що він не підтримав акцію Романа Зозулі, Леоненко заявив, що бере участь у ветеранських матчах, збори з яких йдуть на підтримку української армії[1]. Статистика виступівКлубна
Виступи за збірнуПісля переїзду з Москви до Києва у 1992 році прийняв українське громадянство і вже того ж року дебютував у складі національної збірної України (26 серпня у товариській зустрічі проти збірної Угорщини, поразка 1:2). Загалом протягом 1992—1996 років за головну команду України зіграв 14 матчів, відзначився 6 голами.
Досягнення
ЄВРО-2012Під час проведення фінальної частини європейського чемпіонату, залучався експертом на портал інформаційного агентства «Спорт України» для коментарів щодо проведених матчів за участю збірних-учасниць ЄВРО-2012. Великий футболПрацював експертом програми Великий футбол. Примітки
Література
Посилання
|