Ленінський район (Севастополь)
Ле́нінський райо́н (крим. Lenin rayonı) — міський, центральний район Севастополя. Одержав свою нинішню назву в 1961 році (раніше він називався Сталінським, а до цього Центральним). Місцевості
ОписТериторія становить 2600 га. Населення — 110,26 тисячі осіб. Природними межами Ленінського району служать Карантинна бухта і Карантинна балка на заході, Сарандінакіна балка і Південна бухта на сході, берег Севастопольської бухти — на півночі, і межі Балаклавського і Гагарінського районів — на півдні. У районі працює близько 500 підприємств і установ. Традиційні для економіки району напрями — виробництво продуктів харчування і виробів легкої промисловості. Проте, у зв'язку з тим, що район розташований у центральній, селитебній частині міста, великих промислових підприємств серед них небагато:
Тут же розташовані центральні офіси найбільших будівельних компаній, нафтотрейдерів, судновласників, банків, велика частина установ культури — театрів, музеїв, кінотеатрів, палаців культури — також знаходяться в Ленінському районі. Зони відпочинку: 4 бульвари (Історичний, Приморський, Матроський та Катеринінський), 3 парки (ім. 60-річчя СРСР, Дитячий, ім. М. Музики), 20 скверів та 21 куточок відпочинку. На території району розміщуються Севастопольська міська державна адміністрація і міська рада, управління МВС України у Севастополі, управління СБ України у Севастополі, дислоковані штаби ВМС України і Чорноморського флоту Росії, військові частини обох флотів. ІсторіяЗ'явився 25 лютого 1938 року, коли місто було розділене на три райони, 1948 року даний поділ був скасований[2]. У 1949 році поділ міста був відновлений. 26 листопада 1949 року Центральний район був перейменований на Сталінський, в січні 1961 року на Ленінський. 13 листопада 1975 року із району був виділений Гагарінський район[2]. Примітки
Посилання
|