Левірат

Левіра́т (від лат. levir — дівер) — шлюбний звичай, за яким вдова мусила або могла одружитися вдруге лише з братом свого покійного чоловіка. Існував у багатьох народів на стадії патріархально-родового ладу. Діти від такого шлюбу часто вважалися дітьми покійного та успадковували його майно, титули тощо.

Звичай неодноразово згадується у Старому Заповіті.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Біблія

Посилання

• Левірат [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 816. — 1000 екз.