Левицький Іван Омелянович (композитор)
Іван Омелянович Леви́цький (нар. 16 листопада 1875, Мала Лука — пом. 8 квітня 1938, Львів) — український композитор, скрипаль, хоровий диригент і музичний педагог. БіографіяНародився 16 листопада 1875 року в селі Малій Луці (тепер Чортківський район Тернопільської області, Україна). Здобув освіту у гімназії в Тернополі. Впродовж 1899–1913 років працював у судових закладах Тернополя, одночасно там же протягом 1903–1910 років викладав у Другій гімназії, працював другим диригентом товариства «Боян», організував ансамбль, де грав Мар'ян Крушельницький. У 1910 році здав екзамен на посаду вчителя співів і гри на скрипці і з 1913 року викладав спів і музику в приватній учительській жіночій семінарії товариства «Рідна школа» у Львові. Брав участь у Першій світовій війні. Воював у складі Австро-Угорської армії, отримав поранення. Після демобілізації жив у Відні і впродовж 1915–1917 років брав приватні уроки гармонії та композиції у Річарда Штора, викладав спів і гру на скрипці на семінарських курсах. З 1918 року жив у Львові, де працював вчителем у приватній учительській семінарії, організовував концерти, виступав як скрипаль, хоровий диригент. З 1919 року — професор музики єдиної у Львові учительської семінарії з українською мовою навчання. Протягом 1920–1930-х рокув, з перервами, працював у Вищому музичному інституті (серед його учнів був Євген Цегельський); у 1934–1937 роках викладав у польській семінарії. Помер у Львові 8 квітня 1938 року. ТворчістьЯк композитоор, автор:
У репертуарі музиканта були твори Йоганна Себастьяна Баха, Йоганнеса Брамса, Генрика Венявського, на власні слова. Автор підручника «Нарис історії музики» (Львів, 1921). Серед праць:
Література
|