Лафка́діо Герн[8] (Патрік Лефкадіо Кассіматі Чарлз Герн, англ.Patrick Lefcadio Kassimati Charles Hearn[9], Патрикьос Лефкадьос Герн, грец.Πατρίκιος Λευκάδιος Χερν[10], також Коїдзумі Якумо (яп.小泉 八雲); 27 червня1850, Лефкас (Лефкада) — 26 вересня1904, Токіо) — ірландсько-американський письменник, перекладач, сходознавець, фахівець з японської літератури.
Біографія
Лафкадіо Герн народився 1850 року на острові Лефкада. Його батько Чарлз Буш Герн перебував на острові як британський військовий лікар; матір'ю Лефкадіо Герна була гречанка Роза Тессіма. Коли Лафкадіо виповинлося два роки, батько перевіз сина разом з його матір'ю до Дубліна до його двоюрідної бабусі. Матір Лафкадіо почувалася в Ірландії такою нещасливою, що невдовзі після переїзду вона покинуло свого сина і родину й безслідно зникла. Батько Лафкадіо Герна 1866 року по дорозі до Індії помер від малярії.[11]
1863 року Лафкадіо віддали у коледж Святого Кутберта (графство Дарем, Англія). Проте через брак грошей він міг лише спорадично відвідувати школу. У школі внаслідок нещасного випадку він осліп на одне око, зір на іншому оці погіршився через перенапруження. Лафкадіо був дуже сором'язливою та чутливою дитиною. Через сліпоту він вважав себе негарним. У 1866—1867 роки завдяки невеликій стипендії він відвідував католицьку школу в Лондоні. 1869 року його двоюрідна бабуся оплатила йому переїзд на пароплаві у США.
До 1874 року Герн працював у друкарні в місті Цинциннаті, там він пройшов навчання на друкаря. В ті роки Герн познайомився з творами Гюстава Флобера і Шарля Бодлера, які справили на нього велике враження. 1874 одружився з Алатеєю Фолі, те, що вона була чорношкірою, викликало скандал: змішані шлюби в США були на той час заборонені. Згодом з дружиною розійшовся. До сорока років став досить відомим та популярним у США журналістом. 1877 року Герн переїхав у Новий Орлеан, де взявся за журналістську діяльність, водночас він почав перекладати з французької та іспанської.
Якийсь час Герн працював журналістом у Нью-Йорку. Проте це місто було для нього надто неспокійним, тож 1890 року він вирішив поїхати в Японію. Він прибуває в Йокогаму на запрошення свого друга, який був на посаді посла. Спершу працює журналістом для англомовних видань. Після кількох місяців перебування в Йокогамі Герну вдалося влашуватися на посаду вчителя іноземних мов у місті Мацуе. Проте невдовзі він захворів. За сприяння одного зі своїх японських друзів Герн одружився з дочкою зубожілого самурая Сецу Коїдзумі на подяку за догляд за ним під час хвороби[12]. У подружжя народилася одна дочка та троє синів. Під час церемонії одруження Герн взяв собі японське ім'я Коїдзумі Якумо. 1895 року він одержав японське громадянство, що зокрема означало, що він вже не має права на дуже високу зарплатню, що їх платили іноземним фахівцям, і має задовольнитися звичайною зарплатнею японського вчителя. Після того він ще рік пропрацював у Мацуе.
Stray Leaves From Strange Literature; Stories Reconstructed from the Anvari-Soheili, Baital Pachisi, Mahabharata, Pantchantra, Gulistan, Talmud, Kalewala, etc. (1884, James R. Osgood and Company)
↑Грецьке ім'я, отримане при хрещенні в грецькій православній церкві.
↑Jonathan Cott: Wandering Ghost. The Odyssey of Lafcadio Hearn. Knopf, New York 1990, с. 14–15.
↑Kazuo, Iwao, Kiyoshi, and Suzuko: Katharine Chubbuck, ‘Hearn, (Patricio) Lafcadio Carlos (1850–1904)’, Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press, 2004
Louis Allen: Lafcadio Hearn. Japan's great interpreter; a new anthology of his writings 1894—1904. Japan Library, Folkestone 1992, ISBN 1-873410-02-6.
Jonathan Cott: Wandering Ghost. The Odyssey of Lafcadio Hearn. Knopf, New York 1990, ISBN 0-394-57152-5.
Sukehiro Hirakawa (Ed.): Lafcadio Hearn in international perspectives. Global Oriental Edition, Folkestone 2007, ISBN 978-1-905246-26-7.
Elizabeth S. Ives: Lafcadio Hearn. New York 1961 (Nachdruck Octagon Books, New York 1979, BN 0-374-97625-2).
Nina H. Kennard: Lafcadio Hearn. Containing some letters from Lafcadio Hearn to his half-sister Mrs. Atkinson. New York 1912 (Nachdruck Kennikat Press, Port Washington 1967).
Bernadette Lemoine: Exotisme spirituel et esthétique dans la vie et l’œuvre de Lafcadio Hearn, 1850—1904. Didier, Paris 1988, ISBN 2-86460-116-8.
Vera McWilliams: Lafcadio Hearn. Boston 1946 (перевидання Cooper Square Publ., New York 1970).
Paul Murray: A fantastic journey. The life and literature of Lafcadio Hearn. University Press, Ann Arbor, Mich. 1997, ISBN 0-472-10834-4.
Elizabeth Stevenson: The grass lark. A study of Lafcadio Hearn. New York 1961 (Nachdruck) Transaction Publ., New York 1999, ISBN 0-7658-0485-9.
Edward Thomas: Lafcadio Hearn. London 1912 (передрук Folcroft Library Press, Folcroft, Pa. 1977).
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лафкадіо Герн