Латунов Іван Сергійович

Латунов Іван Сергійович
Народився13 жовтня 1906(1906-10-13)
село Студенци Ніколаєвського повіту Самарської губернії, тепер Хворостянського району Самарської області, Російська Федерація
Помертравень 1970 (63 роки)
Москва, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьполітик
Alma materУральський державний лісотехнічний університетd
Знання мовросійська
Учасникнімецько-радянська війна
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За трудову доблесть» медаль «За трудову відзнаку» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За визволення Праги» медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Латунов.

Іван Сергійович Латунов (13 жовтня 1906(19061013), село Студенци Ніколаєвського повіту Самарської губернії, тепер Хворостянського району Самарської області, Російська Федерація — травень 1970, місто Москва) — радянський державний діяч, 1-й секретар Архангельського і Волгоградського обласних комітетів КПРС, голова Архангельського облвиконкому. Член ЦК КПРС у 1952—1961 роках. Депутат Верховної ради РРФСР 2-го скликання. Депутат Верховної ради СРСР 3—5-го скликань.

Життєпис

Народився в селянській родині. Навчався в школі. До 1927 року працював у господарстві батька.

З 1927 по 1930 рік — студент робітничого факультету.

Член ВКП(б) з 1930 року.

У 1930—1935 роках — студент Уральського лісотехнічного інституту.

У серпня по жовтень 1935 року працював інженером-технологом заводу «Червона зірка» міста Кірове (Кіровограда).

У жовтні 1935 — жовтні 1936 року — в Червоній армії. Служив у 1-му окремому понтонному полку РСЧА в місті Києві.

З жовтня 1936 по лютий 1938 року — інженер-технолог, начальник відділу праці та якості заводу № 164 міста Сизрані Куйбишевської області.

У лютому 1938 — вересні 1939 року — 1-й секретар Сизранського міського комітету ВКП(б) Куйбишевської області.

У вересні 1939 — лютому 1940 року — відповідальний організатор Управління кадрів ЦК ВКП(б).

У лютому 1940 — липні 1941 року — 2-й секретар Архангельського обласного комітету ВКП(б).

У липні 1941 — січні 1946 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив заступником начальника політичного відділу 38-ї армії Воронезького, 1-го Українського фронтів. У березні 1945 року отримав важке поранення, лікувався у військових госпіталях.

У лютому — листопаді 1946 року — 2-й секретар Архангельського обласного комітету ВКП(б).

19 листопада 1946 — 23 вересня 1948 року — голова виконавчого комітету Архангельської обласної ради депутатів трудящих.

У липні — грудні 1948 року — завідувач відділу кадрів лісової промисловості Управління кадрів ЦК ВКП(б), завідувач сектора лісової і паперової промисловості ЦК ВКП(б).

У грудні 1948 — листопаді 1955 року — 1-й секретар Архангельського обласного комітету ВКП(б) (КПРС).

2 листопада 1955 — 29 листопада 1960 року — 1-й секретар Вологодського обласного комітету КПРС.

З листопада 1960 року — в апараті ЦК КПРС, радник при Раді міністрів Російської РФСР.

Потім — персональний пенсіонер союзного значення в місті Москві.

Помер у травні 1970 року в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Звання

Нагороди

Примітки

Джерела