Ласовська-Крук Мирослава
Мирослава-Порфирія Семенівна Ласовська-Крук[1], до шлюбів Сенів (11 березня 1919; Ясінка Масьова) — українська письменниця, художниця, акторка, громадська діячка в діаспорі Аргентини. БіографіяМирослава-Порфирія Сенів народилася в с. Ясінка Масьова Турківського повіту на Бойківщині. Початкову освіту здобула у Сокалі, навчалась у Сокальській гімназії (1933—1937). Під впливом чоловіка Володимира Ласовського зацікавилася малярством. У 1943 р. розпочала мистецькі студії у Львові, а продовжила в Парижі (1947). Емігрувала до Аргентини, працювала в школі українознавства, розпочала літературну діяльність. Переїхала до США, працювала в школі українознавства, керувала театральним гуртком. Очолювала Асоціацію Діячів Української культури. Закінчила відділ малярства в Ком'юніті Коледж Монро. У 1978 р. після смерті першого чоловіка поєднала свою долю з Б. Круком. Мешкає в Детройті. Голова Головної Управи Об'єднання Жінок Чотирьох Свобід України, членкиня Політичної Ради Українського Конгресового Комітету Америки та Асоціації діячів Української Культури, референтка у справах культури при Світовій федерації українських жіночих організацій. ТворчістьАвторка п'єс «Я повернусь», «Віщування старого дуба» (1971), «День Мазепи» (1993), «Не продам», «Володимир Великий», «Льодолом» (1974); повісті «Під чорним небом» (1966); роману «Дзвінка молодість» (1982).
Примітки
Література
|