Ласло Латор (угор.Lator László, 19 листопада1927, Тросник, Україна — 27 липня2023)[3] — угорський поет, перекладач, есеїст, член-засновник Цифрової літературної академії, лауреат премії Кошута, був удостоєний звання митець нації (A Nemzet Művésze).
Діяльність
У період з 1947 по 1951 рік він вивчав угорсько-німецьку лінгвістику в університеті ім. Пазмані в Будапешті, будучи студентом колегії Етвеша. Його дружина, Юдіт Пор, була тут перекладачем.
З 1955 р. був викладачем видавництва «Європа», а згодом головним редактором. Він вперше виступає в угорських журналах та публікує вірші. Президент Карпатського гуртка, засновник Академії літератури і мистецтва Сечені з 1992 року.
Як редактор або актор, він регулярно виступає на угорському радіо та угорському телебаченні. Тривалий час редагував серію видавництва «Unikornis» — «Скарбниця угорської поезії».
Він є членом редакційної колегії журналу «Holmi» з часу його заснування в 1989 році. Незважаючи на те, що том був завершений і чекався на друк у другій половині 1940-х років, його перша книга віршів «Ангел» вийшла лише в 1969 році. До цього часу він в основному присутній в угорському літературному житті як перекладач.
Він редагує кілька антологій, зокрема «Gyönyörök sötét kútjait» з еротичних віршів у світовій та угорській літературі. Всі його вірші опубліковані в 1997 році. На перший погляд, поезія Латора відрізняється в сучасній угорській ліриці своєю лаконічністю та прихильністю до пов'язаних форм. З 1970-х до 1990-х років він на факультеті мистецтв Університету Етвеша Лоранда популярний та високоефективний семінар з літературного перекладу.
Поет добре відомий своїми поетичними аналізами, вільно дотримуючись одночасної чуттєвої та духовної історії, сформованої за невідомими законами тяжіння пам'яті.[4]
Творчість
A szovjet líra kincsesháza (1963)
Klasszikus orosz költők (1966)
A világirodalom legszebb versei. XX. század (1967)
Sárangyal. Versek; Szépirodalmi, Bp., 1969
Mai olasz elbeszélők (1969)
Az egyetlen lehetőség. Versek; Megyei Könyvtár, Békéscsaba, 1976