Лапаротомія
Лапаротомія (лат. laparos — живіт, пах, лат. tomia — розтинати) — хірургічне втручання або один з його етапів, виконується з метою відкриття повного або часткового доступу до органів черевної порожнини. В українських медичних текстах до 1939 року, також можна зустріти термін череворозтин[1], синонім лапаротомія. Усі види розрізів, які виконує хірург на передній черевній стінці з метою проникнути в черевну порожнину, по змісту, є лапаротомними. Лапаротомія рідко виконується як самостійна операція, частіше це є першим етапом (доступом) у складніших хірургічних втручаннях. Як і будь-яка, операція проводиться після відповідної підготовки пацієнта. Лапаротомія здійснюється тільки під загальним знеболюванням. ІсторіяПерша вдала лапаротомія без знеболювання була проведення Ефраїмом Макдавеллом[2] у 1809 році. ВидиЛапаротомію вважають Відкритою хірургією. Види лапаротомії залежно від напряму розтину:
Види лапаротомії залежно від довжини розтину:
У деяких клінічних випадках, для швидкої діагностики, виконують мікролапаротомію чи лапароцентез, під місцевою анестезією. На відміну від лапароскопії, лапаротомію вважають більш травматичною операцією, виходячи з обсягу тканин, що зазнають травмувальної дії хірургічним інструментарієм. Примітки
Література
Див. такожПосилання
|