ЛандсловЗемський закон Магнуса VI (норв. Magnus Lagabøtes Landslov або просто Landslov — Ландслов, буквально означає "закон землі / країни") — перший загальнонорвезький збірник законів (судебник), складений за наказом короля Магнуса Законодавця (точніше Магнуса Виправника Законів — норв. Magnus Lagabøte, Магнус Лагабете) в 1274 році. За стародавнім норвезьким звичаєм для набуття ним законної сили Ландслов був оприлюднений та затверджений на вічових зборах (тінгах) чотирьох областей (судових округів), на які в той час ділилось норвезьке королівство: Фростатингу (1274), Гулатингу (1275), Боргартингу та Ейдсиватингу (1276). Кожен провінційний (регіональний) тінг прийняв свій варіант Ландслову. Ці варіанти отримали відповідні назви: Оновлені закони Фростатингу, Оновлені закони Гулатингу, Оновлені закони Боргартингу та Оновлені закони Ейдсиватингу. В основі кожного варіанту Ландслову було місцеве звичаєве право відповідної частини королівства. Таким чином, Ландслов фактично існує в чотирьох варіантах, котрі мають назви древніх місцевих законів. Ландслов втратив чинність після затвердження нового загальнодержавного кодексу законів (Norske Lov) Крістіаном V 1687 року. Оновлені закони Гулатингу містили такі розділи:
Література та посилання
|