Лазаренко Віктор Михайлович
Віктор Михайлович Лазаренко (нар. 1 січня 1957, Чернігів, УРСР) — радянський футболіст та український тренер, виступав на позиції захисника. ЖиттєписВихованець чернігівської «Юності», перший тренер — Олександр Михайлович Норов[1]. У 1976 році отримав запрошення від головного тренера київського «Динамо» Валерія Лобановського[1], але виступав виключно за дублюючий склад. Наприкінці 1976 року отримав запрошення від головного тренера чернігівської «Десни» Юхима Школьникова[1]. У своєму дебютному сезоні (1977) в чернігівському клубі допоміг йому посісти 14-те місце в зоні 2 Другої ліги СРСР[2][3]. У 1981 році призваний на військову службу. Потрапити до армійського спортивного клубу не вдалося, тому проходив військову службу у звичайній військовій частині Чернігова[1]. У 1982 році на запрошення Валерія Івановича Польового перейшов до «Зірки»[1][4]. У команді швидко став одним з гравцем основи. Проте отримав серйозну травму в кіровоградському клубі, який тим не менше запропонував гравцеві квартиру та можливість лікуватися. У той же час сім'я вирішила повернутися до Чернігова[1]. Через це у 1984—1985 році у командах майстрів не виступав. У 1984 році захищав кольори чернігівського «Текстильника», у футболці якого виграв кубок Чернігівської області[5]. Наступного року перейшов до чернігівського «Хіміка», якому допоміг виграти чемпіонат Чернігівської області[6]. У 1986 році повернувся в «Десну», де виступав протягом двох сезонів. Проте після зміни тренера вирішив закінчити кар'єру гравця та перейти на тренерський місток[1]. У 2013 році працював тренером у чернігівській «Юності»[7]. У 2015 році грав з Андрієм Ярмоленком і Березенком за чернігівську команду на честь відкриття нового футбольного поля стадіон «Юність». В нещодавньому інтерв’ю розповів про свій досвід гри у стартовому складі, як Андрій Ярмоленко[1][8][9][10]. Досягнення
Примітки
Посилання
|