|
Лабіринтодонти
Лабіринтодонти (Labyrinthodontia, від дав.-гр. λαβύρινθος — «лабіринт», ὀδούς — «зуб») — вимерла група амфібій, члени якої були домінуючими хребетними в кінці палеозойської та на початку мезозойської ер (приблизно від 360 до 150 мільйонів років тому). Традиційно розглядалася як підклас, але в сучасній літературі частіше фігурує як безрангове й неформальне об'єднання у зв'язку з парафілетичністю[1][2].  Назва групи вказує на те, що на поперечному зрізі зуби цих тварин утворені звитими дентиновими складками, через це зуб був покритий поздовжніми борознами[3][4]. Таку структуру зубів лабіринтодонти успадкували від своїх предків, кистеперих риб із групи ріпідістій[5]. Висловлювалися припущення, що ця структура пов'язана з наявністю отруйних залоз в порожнині рота (зокрема, піднебінної залози). Але, можливо, лабіринтова структура просто зміцнювала зуб. Потреба в особливій міцності могла виникнути через великі навантаження на зуби при різкому захлопуванні щелеп[6][7] або через те, що зуби прорізалися й починали працювати ще до остаточного формування, бо всередині тонких щелеп лабіринтодонтів не вистачало місця для недосформованих зубів[3]. До числа лабіринтодонтів входять дві групи тетрапод:
У старих класифікаціях обидві групи об'єднували. Поза сумнівом, що усі лабіринтодонти мали загального предка, але шляхи антракозаврів і інших тетрапод розійшлися ще в девоні. Характерною особливістю стегоцефалів була будова черепа. Суцільний панцир з шкірних кісток покривав черепну коробку згори і боків, залишаючи отвори лише для ніздрів, очей і тім'яного органу. ФілогеніяНижче — запропоноване еволюційне дерево Labyrinthodontia, від Colbert 1969 і Caroll 1997[8]
Примітки
|
