Кінцева групаКінцева група — у хімії полімерів — структурна ланка, яка є кінцем макромолекули чи молекули олігомера і сполучена лише з однією структурною ланкою(IUPAC)[1]. Загальна характеристикаКінцеві групи є важливим аспектом синтезу та характеристики полімеру. У синтезі полімерів, таких як конденсаційна полімеризація та вільнорадикальні типи полімеризації, кінцеві групи зазвичай використовуються і можуть бути проаналізовані, наприклад, за допомогою ядерно-магнітного резонансу (ЯМР) для визначення середньої довжини полімеру. Іншими методами характеристики полімерів, де використовуються кінцеві групи, є мас-спектрометрія та вібраційна спектрометрія, як інфрачервона та Раман спектрометрія. Ці групи не тільки важливі для аналізу полімеру, але вони також корисні для прищеплення до та з полімерної ланцюга для створення нового кополімеру. Одним з прикладів кінцевої групи є полімерний полі (етиленгліколь) діакрилат, де кінцеві групи обведені. Кінцеві групи видно на всіх полімерах, і функціональність цих кінцевих груп може бути важливою при визначенні застосування полімерів. Кожен тип полімеризації (вільні радикали, конденсація тощо) має кінцеві групи, які є типовими для полімеризації, і їх знання може допомогти визначити тип методу полімеризації, що використовується для утворення полімеру.[2] Аналіз кінцевих груп
Література
Примітки
|