Кільмезь (річка)

Кільмезь
56°57′20″ пн. ш. 50°28′06″ сх. д.
Витік	Красногорська височина
• координати	57°37′26″ пн. ш. 52°31′38″ сх. д.
• висота, м	194 м
Гирло	річка Вятка
• координати	56°57′20″ пн. ш. 50°28′06″ сх. д.
Басейн	басейн Волги^d
Країни:	Росія
Регіон	Удмуртія
Довжина	270 км
Площа басейну:	17525 км²
Середньорічний стік	84,6 м³/с
Притоки:	Середній Сардик , Сюниг , Арлеть , Сардик , Пестер , Нузик , Кирчма , Великий Сардик , Мулик , Кутик , Візирма , Юшур (річка) , Ундула , Сюник , Великий Юг , Сюмсилка , Лобань , Кульма , Вала , Лумпун , Уть , Юг (притока Кільмезю)  і Чюпровайка
Медіафайли у Вікісховищі

|оригінальна_назва=

Кільме́зь (рос. Кильмезь) — річка в Удмуртії (Краногорський, Ігринський, Селтинський, Сюмсинський райони) та Кіровській області (Кільмезький, Уржумський райони) Росія, ліва притока Вятки.

Назва річки походить від удмуртського племінного союзу калмез, калмези, або від марійського слова килмиш — мерзла вода.

Довжина річки становить 270 км, більша її частина протікає по території Удмуртії — 195 км. В Кіровській області знаходиться лише її нижня течія. Загальна площа басейну становить 17525 км², з яких більша частина знаходиться навпаки на території Кіровської області — 10600 км².

Кільмезь починається на Красногорській височині посеред лісових масивів тайги, за 2,5 км на північний захід від села Піонерський. Протікає в західному та південно-західному напрямах, приймаючи багато приток. Правобережжя представлене лісистою низинною рівниною висотою 100–200 м. Вона складена воднольодовиквоми, переважно піщаними відкладами. Лівобережжя — це піднята та розчленована рівнина, що представляє західні відроги Прикамської височини з висотами 150–170 м. Саме тому лівий берег стрімкий, а правий — пологий. Правий берег має 3 тераси: заплавну (висота 4-5 м), першу надзаплавну (8 м) та другу надзаплавну (20-25 м). Долина річки слабко врізана, але досить широка.

Ширина русла в нижній течії досягає 100 м, глибина від 0,5 до 2 м. Швидкість течії в межень 0,5-1 м/с. В руслі є дрібні річкові острови, піщані коси. Похил річки в нижній течії становить всього 0,0003, в верхній — 0,0006. Русло має багато меандрів, русло звивисте. В період паводків в деяких місцях русло випрямлюється, після чого утворюються численні озера-стариці. Паводки починаються з початку квітня, закінчуються в кінці травня. Середній рівень води навесні сягає 696 см, влітку та восени — 296 см, взимку — 313 см. Найвищий рівень за всю історію спостереження на річці був зафіксований 6 травня 1979 року — 900 см. Річка замерзає на початку листопада, льодохід в середині квітня. Середні витрати води за рік — 84,6 м³/с.

Так як річка протікає через значні лісові масиви, вона використовується для лісосплаву.

Притоки

• праві — Вілішур, Юшур, Пестер, Мулик, Уть, Великий Сардик, Середній Сардик, Сардик, Кирчма, Візирма, невідома[1], Сюник, невідома (село Орлово)[2], Лумпун, Лобань, Піщанка, Кульма, Ундула
• ліві — невідома (село Полянці)[3], Кутик, Арлеть, Сюник, Нузик, Кожилка, Чюпровайка, Сюмсилка, Вала, Великий Юг, Юг, Обсемерка
• Ко́жилка - невелика річка, починається на південно-західній околиці колишнього села Кожиль. Протікає на північний захід, впадає до Кільмезю нижче села Юберинський Перевоз. Річка повністю протікає через лісові масиви. У верхній течії та в гирлі через річку збудовано автомобільні мости. Над річкою не знаходяться населені пункти. Довжина - 6 км.

Найбільші притоки (довжиною понад 30 км):

№	Назва річки	Довжина, км	Висота витоку, м	Висота гирла, м	Похил річки, м/км	Площа басейну, км²
1	Вала	196	217	79	0,7	7360
2	Лобань	169	199	78	0,7	2810
3	Лумпун	158	180	83	0,6	1550
4	Уть	107	192	117	0,7	1190
5	Кульма	60	139	66	1,2	354
6	Кирчма	52	162	99	1,2	138
7	Арлеть	51	218	115	2,0	497

Примітки

1. Водний об'єкт №10010300512111100038897 в Державному водному реєстрі РФ — портал «textual.ru» (рос.)
2. Водний об'єкт №10010300512111100038910 в Державному водному реєстрі РФ — портал «textual.ru» (рос.)
3. Водний об'єкт №10010300512111100038583 в Державному водному реєстрі РФ — портал «textual.ru» (рос.)

Посилання

• Державний водний реєстр Росії [Архівовано 31 жовтня 2013 у Wayback Machine.]