Куфічний почерк

Куфічний почерк
Зображення
Названо на честь Куфа
CMNS: Куфічний почерк у Вікісховищі

Куфічний почерк — стиль ісламської каліграфії, що використовувався ранніми мусульманами для запису Корану. Його також широко використовували для написів на могильних каменях, копійках та декору стін.

Текст Корану записаний куфічним почерком
Куфічний текст «Аллагу Акбар» на прапорі Ірану

Назва

Назва куфічний походить від міста Куфа в Іраці.

Історія

Найдавніші збережені приклади куфійського почерку походять з VIII–X ст. Пізніше розвинувся квітковий, переплетений, квадратний стилі куфійського почерку. Вийшов з широкого вжитку в XII ст, проте ще досі використовується для декорування.

На прапорах

  • На прапорі Ірану 22 рази написано «Аллагу Акбар» геометричними куфічними літерами.
  • На прапорі Іраку написано «Аллагу Акбар» куфічним почерком.

Цікаві факти

Через високу декоративність куфічного почерку, його часто не розрізняють як письмо. Так наприклад відомі такі курйозні ситуації, коли написи з Корану були написані на шоломах царів Московського царства. Наприклад на шоломі Михайла I Романова було написано 13 вірш 61 сури «Ще й інше, що миле вам — допомога від Аллаха та близька перемога; тож сповісти віруючим добру звістку!».[1][2]

Галерея

  • Сторінка Корану
    Сторінка Корану
  • Сторінка Корану XI ст з Ірану
    Сторінка Корану XI ст з Ірану
  • Тарілка з написом «Планування перед роботою уберігає від жалю. Терпіння — ключ до комфорту».
    Тарілка з написом «Планування перед роботою уберігає від жалю. Терпіння — ключ до комфорту».
  • Напис «Будь благословенний Мухаммед»
    Напис «Будь благословенний Мухаммед»
  • Чотири слова «Муххамед»
    Чотири слова «Муххамед»

Примітки

  1. ↑ правды», Александр БОЙКО | Сайт «Комсомольской (19 вересня 2015). Откуда на шлемах русских князей надписи об Аллахе. KP.RU - сайт «Комсомольской правды» (рос.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 17 червня 2017.
  2. ↑ Преславний Коран. Переклад смислів українською мовою - українська. IslamHouse.com (укр.). Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 17 червня 2017.

Джерела