Куфа (від давн.в-нім. kuofa[1]) — українська міра рідини у XVII—XVIII століттях (наприклад, для горілки)[2]. Слово куфа, кухва буквально означає «бочка»[3].
Одна куфа на Лівобережній Україні дорівнювала 40 відрам горілки або води (XVII—XVIII ст.). Відро київське містило 8,5 л, московське — 12,5 л рідини.[2]
Словник Даля визначає куфу як міру у 30 кварт[4].
Приклад з літератури
|
…Незалежно від цього, з огляду на майбутній похід, послані були до самої Січі від гетьмана подарунки — кулька штук сукна, полутузинків, 10 куф горілки на кожний курінь і 500 золотих на сторожку крім того, особливо на церкву січову 300 золотих. Посилаючи такі подарунки в Кіш, Мазепа наказував запорожцям натомість того негайно розірвати з бусурманами перемир'я і готуватися до походу в Крим.
Оригінальний текст (рос.)
[ ...Независимо от этого, ввиду предстоящего похода, посланы были в самую Сичь от гетмана подарки — несколько штук сукна, полутузинков, 10 куф горилки на каждый курень и 500 золотых на сторожку кроме того, особо на церковь сичевую 300 золотых. Посылая такие подарки в Кош, Мазепа приказывал запорожцам взамен того немедленно разорвать с бусурманами перемирие и готовиться к походу в Крым.[5]] Помилка: {{Lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) |
|
Куфа використовувалася у середньовіччі на солеварнях і описана у «De Re Metallica» Георга Агріколи (1556 р.):
| Зачерпана з колодязя солона вода розливається в цебра, доставляється в солеварню носіями і виливається в куфу.
|
[6]
Див. також
Примітки
Джерела та література
