Кусака Дзін'їті

Дзін'їті Кусака
яп. 草鹿任一 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження7 грудня 1888(1888-12-07)
Префектура Ісікава, Японія
Смерть24 серпня 1972(1972-08-24) (83 роки)
Камакура, Префектура Канаґава, Японія
Країна Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
 Японська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПриналежністьЯпонська імперія
Рід військ Імператорський флот Японії
ОсвітаNaval War College[d] Редагувати інформацію у Вікіданих і Військова академія флоту Японії Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки служби1909-1945
ЗванняВіце-адмірал
Командуваннякрейсер «Кітакамі»,
лінкор «Фусо»
Комендант військово-морської артилерійської школи
Командуючий японською імператорською військово-морською академією
Командуючий 11-м повітряним флотом
Війни / битви

Друга Світова війна

Нагороди
CMNS: Кусака Дзін'їті у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Дзін'їті Кусака (草鹿 任 一 Kusaka Jin'ichi, 7 грудня 1888 — 24 серпня 1972) — адмірал у Японському імператорському флоті під час Другої світової війни, двоюрідний брат адмірала Рюносуке Кусаки.

Біографія

Народився в префектурі Ісікава. Закінчив Імператорську морську академію. Служив мічманом на крейсерах «Соя» та «Чийода», а також енсином на крейсері «Токіва» і лінкорі «Акі». В чині лейтенанта під час Першої світової війни служив на крейсері «Асама», потім на лінкорі «Кашима» і есмінці «Хамакадзе», проте ці кораблі не брали участі в бойових діях. Після закінчення війни навчався у військово-морському коледжі, після закінчення якого в 1921 році отримав звання лейтенанта-командера. Кусака отримав призначення на лінкор «Хіей» на посаду віце-головного артилериста, а пізніше на лінкори «Ямашіро» і «Нагато» як головний артилерист.

Після підвищення Кусаки до звання капітана I рангу він з 1 грудня 1930 року був за кордоном у США і Європі протягом одного року. Після повернення він отримав під своє командування крейсер «Кітакамі». Згодом став капітаном лінкора «Фусо». 1 грудня 1936 року Кусака отримав звання контр-адмірала і став комендантом військово-морської артилерійської школи. 15 листопада 1940 року підвищений до звання віце-адмірала.

Після початку війни на Тихому океані Кусака командував японською імператорською військово-морською академією. 28 вересня 1942 року прийняв командування 11-м повітряним флотом, який базувався в Рабаулі в Новій Британії.[1] Протягом всієї кампанії на Гуадалканалі літаки Кусаки боролися з ВПС Союзників за панування в повітряному просторі над Гуадалканалом, в результаті перемогли ВПС Союзників. 11-й повітряний флот також підтримував японські військові операції в Новій Гвінеї.

24 грудня 1942 року всі японські військово-морські сили в Новій Гвінеї та Соломонових островах були об'єднані в новостворений південно-східний тихоокеанський флот, в якому Кусака став одним із командуючих.[2]

6 вересня 1945 року Кусака, будучи старшим офіцером військово-морських сил в районі Рабаула поряд із Хітосі Імамурою, який командував японською імператорською армією, підписав акт капітуляції перед Союзниками.[3]

Посилання

  • Altobello, Brian (2000). Into the Shadows Furious. Presidio Press. ISBN 0-89141-717-6.
  • Bergerud, Eric M. (2000). Fire in the Sky: The Air War in the South Pacific. Boulder, CO, USA: Westview Press. ISBN 0-8133-3869-7.
  • D'Albas, Andrieu (1965). Death of a Navy: Japanese Naval Action in World War II. Devin-Adair Pub. ISBN 0-8159-5302-X.
  • Frank, Richard B. (1990). Guadalcanal : The Definitive Account of the Landmark Battle. New York: Penguin Group. ISBN 0-14-016561-4.
  • Gailey, Harry A. (1991). Bougainville, 1943-1945: The Forgotten Campaign. Lexington, Kentucky, USA: University Press of Kentucky. ISBN 0-8131-9047-9. — neutral review of this book here: [1] [Архівовано 1 вересня 2007 у Wayback Machine.]
  • Miller, Thomas G. (1969). Cactus Air Force. Admiral Nimitz Foundation. ISBN 0-934841-17-9.
  • Morison, Samuel Eliot (1958). The Struggle for Guadalcanal, August 1942 – February 1943, vol. 5 of History of United States Naval Operations in World War II. Boston: Little, Brown and Company. ISBN 0-316-58305-7. — Online views of selections of the book: [2]
  • Morison, Samuel Eliot (1958). Breaking the Bismarcks Barrier, vol. 6 of History of United States Naval Operations in World War II. Castle Books. ISBN 0-7858-1307-1.
  • Sakaida, Henry (1996). The Siege of Rabaul. St. Paul, MN, USA: Phalanx. ISBN 1-883809-09-6.

Примітки

  1. ↑ Frank, Guadalcanal, ст. 288.
  2. ↑ Frank, ст. 498.
  3. ↑ Sakaida, Siege of Rabaul, ст. 87-88.