Куріпка непальська

Куріпка непальська


Голос непальської куріпки
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Рід: Чагарникова куріпка (Arborophila)
Вид: Куріпка непальська
Arborophila rufogularis
(Blyth, 1849)[2]
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Arboricola rufogularis Blyth, 1849
Посилання
Вікісховище: Arborophila rufogularis
Віківиди: Arborophila rufogularis
ITIS: 176039
МСОП: 22679020
NCBI: 604433

Курі́пка непальська[3] (Arborophila rufogularis) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae). Мешкає в Гімалаях і горах Південно-Східної Азії.

Опис

Довжина птаха становить 26—29 см. Самці важать 325—430 г, самиці 261—386 г, забарвлення у них подібне. Лоб сірий, тім'я і потилиця оливково-коричневі, поцятковані чорними плямками. Над очима білі «брови». під дзьобом білі «вуса». Горло і бічні сторони шиї яскраво-руді, поцятковані чорними плямами. Нижня частина тіла сизувато-сіра, живіт білий. Гузка охристо-коричнева, спина і надхвістя оливково-коричневі. Покривні пера крил пістряві, каштаново-чорно-сіруваті. Дзьоб темно-коричневий або чорний, лапи рожеві або малинові. У молодих птахів нижня частина тіла тьмяніша, тім'я і боки у них поцятковані чорними смужечками. Представники різних підвидів мають різний візерунок горла[4].

Підвиди

Виділяють шість підвидів:[5]

Поширення і екологія

Непальські куріпки мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, Китаї, М'янмі, Таїланді, Лаосі і В'єтнамі. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях. Віддають перевагу гірським дубовим лісам, де ростуть також лаври та рододендрони. Зустрічаються на висоті від 300 до 2600 м над рівнем моря.

Поведінка

Непальські куріпки зустрічаються невеликими зграйками по 5—10 птахів. Вони живляться насінням, пагонами, ягодами, комахами та равликами. В Індії сезон розмноження триває з квітня по липень, в Китаї з лютого по травень. В кладці від 3 до 5 білих яєць[6].

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Arborophila rufogularis. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
  2. Blyth, E. (1849). A Supplemental Note to the Catalogue of the Birds in the Asiatic Society's Museum. The Journal of the Asiatic Society of Bengal. 18: 800—821, 819. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Madge, Steve; McGowan, Phil (2010). Pheasants, Partridges & Grouse: Including buttonquails, sandgrouse and allies. Bloomsbury. с. 255—256. ISBN 9781408135655. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
  5. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Pheasants, partridges, francolins. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
  6. MacKinnon, John; Phillipps, Karen (2000). A Field Guide to the Birds of China. Oxford University Press. с. 38. ISBN 9780198549406.