Ігор Федорович Ку́рус (народився 2 січня1970(19700102) в місті Стебник Львівської області) — український журналіст, громадський діяч. Координатор Громадської кампанії «За відповідальну владу». Директор Міжнародного фонду Івана Франка.
З 2001 — начальник організаційного відділу Національної ради.
У квітні 2005 — член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
з квітня 2005 — заступник голови, перший заступник Голови Національної ради.
Є автором концепції переходу телерадіомовлення на цифрові стандарти, співавтором Плану розвитку телерадіоінформаційного простору України, низки державних програм. Автор численних статей з проблем цифрової нерівності[1]. Під його керівництвом було вперше запущено мережі цифрового телемовлення у Одеській області та у місті Києві. На півдні Одещини було апробовано розроблену ним модель забезпечення малозахищених верств населення перетворювачами цифрового телевізійного сигналу.
Ініціатор і один із співавторів законопроєкту «Про вотум недовіри посадовим особам»[4], у разі прийняття якого Верховною Радою України громадяни матимуть можливість реагувати на свавілля та бездіяльність чиновників, суддів, депутатів, міських та сільських голів.
Під час Євромайдану був координатором Громадської ради Майдану[5]. На прес-конференції 9 січня озвучив головну мету Громадської ради Майдану[6], а також вимогу до опозиції про блокування роботи парламенту для того, щоб не дозволити прийняти бюджет і заставити владу виконати вимоги Майдану[7] ця пропозиція була винесена на перший форум Євромайданів, який відбувся 11-12 січня в Харкові.[8]
Делегат Всеукраїнських форумів Євромайданів. За його ініціативи на Одеському форумі Євромайданів делегати проголосували за звернення до депутатів Верховної Ради про висловлення недовіри Генеральному прокурору України.[9]
Ініціатор створення на київському Євромайдані навчально-тренінгового проєкту для громадських активістів «Майдан-Січ»[10]
Ініціатор та співавтор законопроєкту «Про право громадян ініціювати розгляд нормативних документів органами влади та місцевого самоврядування»[11][12], який передбачає створення петицій на спеціальній веб сторінці та збір підписів під такими зверненнями. У разі підписання протягом 30 днів петиції 0,5 % громадян, що мають право голосу, вона обов'язкова для розгляду органами влади.
Автор та розробник «Позитивіської концепції влади»[13], яка покликана змінити мотивації посадовців і змінити діючу систему влади. В основі концепції закладено принцип бонусного заохочення найвищих посадових осіб та депутатів, від яких залежить прийняття рішення[14].
З квітня 2015 — Голова правління Українського центру прямої демократії[15], який створений для впровадження в Україні елементів прямої демократії та розробки нових підходів — петиції, в комунікацію громадян, суспільства і державних органів задля розвитку громадянського суспільства, розвитку місцевого самоврядування та реалізації 5 статті Конституції України.[16]