Кулініч Юрій Якович

Кулініч Юрій Якович
Народився	9 травня 1948(1948-05-09) (76 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Національність	українці
Діяльність	історик, архівіст
Alma mater	Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1976)
Заклад	Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця» Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Центральний державний архів зарубіжної україніки Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр»
Членство	Спілка архівістів України
Нагороди	За досягнення в розвитку культури і мистецтва (2003)

Юрій Якович Кулі́ніч (нар. 9 травня 1948, Київ) — український історик, архівіст.

Біографія

Народився 9 травня 1948 року в місті Києві (нині Україна) в сім'ї військового лікаря, полковника медичної служби Якова Федоровича Кулініча та вчительки — Марії Пилипівни Кулініч[1]. Українець[2]. Після закінчення школи пройшов строкову військову службу та протягом 1971—1976 років навчався на історичному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Одночасно з навчанням у 1972—1973 роках працював у Музеї книги та книгодрукування; у 1973—1974 роках обіймав посаду лаборанта у Києво-Печерському історико-культурному заповіднику; у 1974—1977 роках — посаду інструктора організаційного відділу у Київській обласній раді по туризму та екскурсіям[1].

Після здобуття фахової освіти працював у системі Міністерства культури УРСР: у 1977—1983 роках обіймав посаду завідувача сектору інспекції науково-методичного відділу охорони пам'яток культури при Державному історичному музеї УРСР; у 1983—1984 роках — старшого інспектора відділу охорони пам'яток культури Головного управління культурно-просвітницьких установ; у 1984—1986 роках — завідувача наукового відділу охорони пам'яток культури при Музеї історії Києва[1].

Впродовж 1986—1995 років — директор історико-архітектурного пам'ятника-музею «Косий капонір» (з 1991 року — «Київська фортеця»); протягом 1995—1999 років — директор Державного історико-культурного заповідника «Качанівка». З липня 1999 року по 2006 рік — директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України. Працюючи на цій посаді став співавтором сценарію документального фільму про ЦДАМЛМ України, здійсненого студією ОРФ (Австрійське радіо і телебачення)[3]. Одночасно протягом 2000—2004 років — заступник голови, а 17 березня 2004 року обраний головою Спілки архівістів України[4], яку він очолював до 2009 року[1].

У 2006—2007 роках працював заступником директора Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, а з листопада 2007 року по 2009 рік — директор Центрального державного архіву зарубіжної україніки. З 2010 року — заступник директора з наукової роботи Історико-меморіального заповідника «Бабин Яр»[1].

Праці

• Державний історико-культурний заповідник в селищі Качанівка Чернігівської області // Скарбниця української культури: Матеріали наукової конференції, присвяченої 100-річчю Чернігівського історичного музею імені В. В. Тарновського. — Чернігів, 1996. — С. 127—128;
• Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України) // Хто є хто в економіці, культурі, науці Києва. — К., 2001. — Т. III. — С. 262;
• Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України) // Архівні установи України: Довідник. — К., 2005. — Т. І. — С. 156—174 (у співавторстві).

Відзнаки

• Заслужений працівник культури України (1994; за значний особистий внесок у розвиток української культури та високу професійну майстерність)[1][5];
• Почесна відзнака Міністерства культури і туризму України «За досягнення в розвитку культури і мистецтва» (2003)[1];
• Медаль «За жертовність і любов до України» (2016)[1].

Також відзначений подякою та цінним подарунком Голови Київської міської держадміністрації. Нагороджувався грамотами Міністерства культури України[3].

Примітки

1. М. Г. Щербак. Історику і архівісту Юрію Кулінічу — 70. — 2018.
2. Українські архівісти, 2007, с. 334.
3. Українські архівісти, 2007, с. 335.
4. Спілка архівістів України.
5. Указ Президента України від 4 травня 1994 року № 209/94 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури та мистецтва»

Література

• Віра Вервес. Кулініч Юрій Якович // Українські архівісти (XIX—XX ст.): Біобібліографічний довідник / І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько, Р. В. Романовський, Л. М. Федорова. — Київ : Держкомархів України. УНДІАСД, 2007. — С. 334—335. — ISBN 978-966-625-050-9.

Біографії   Історія України   Музеї   Київ