Кульчицький Лев

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кульчицький.
Лев Кульчицький
Лев Кульчицький
Лев Кульчицький
Олена Кульчицька. Портрет батька в кріслі. 1908р. Полотно, олія. НМЛ імені Андрея Шептицького.
Лев Кульчицький
Сас
 
Народження: 1843(1843)
Кульчиці, Королівство Галичини і Володимирії, Австрійська імперія
Смерть: 4 грудня 1909(1909-12-04)
Косів, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина
Рід: Кульчицькі

Лев Ручка Сас Кульчицький[1][a] (нар. 1843(1843), Кульчиці  — пом. 4 грудня 1909, Косів[3]) — український адвокат, фотомитець, громадський діяч.[4]

Біографія

Народився в 1843 р. в с. Кульчиці на Самбірщині в родині священника Теодора Кульчицького та його дружини Розалії з Новаківських. По батьку походив з відомого галицького шляхетського роду Кульчицьких, який послуговувався гербом Сас.[5]

Першопочатково хотів стати архітектором, але через різні обставини обрав фах юриста. Проте мистецький нахил зберіг протягом життя, в тому числі ставши фотографом.[6] А також підтримував свою доньку Олену в бажанні стати художником[5]:

В пізнанні природи й в способі спостерігання її краси, безперечно, багато завдячую свойому батькові, який так дуже любив природу й умів учити пізнавати її… Його заінтересування і талант не знайшли задосить учинення по причині тодішніх суспільних відносин та дорожнечі студій на політехніці.

Здобувши юридичну освіту, працював суддею в різних повітових містечках Галичини: Устечку, Кам’янці-Струмиловій, Бережанах, Лопатині, Городку. Віддалені місця служби отримував через свої демократичні погляди й захист українських селян.[7] В 1900 р. отримав посаду надрадника суду у Львові.[5]

Після виходу на пенсію родина переїхала до Косова, де він відкрив адвокатську консультацію.[8] Там він також став першим директором косівської «Народної каси».[6]

Похований у родинному гробівцю Кульчицьких на Личаківському цвинтарі.[5]

Родина

Дружина — Марія Яківна зі Стебельських (? — 1939). Мав трьох дітей:

  • Володимир[b] (1870—1922) — надрадник директора Скарбової палати у Львові.[1][9]
  • Ольга-Меланія (1873—1940) — вчителька української гімназії в Перемишлі.[9]
  • Олена (1877—1967) — українська художниця, депутатка Верховної Ради УРСР 3–4-го скликань.

Коментарі

  1. ↑ «Ручка» — шляхетський придомок поширений в роду Кульчицьких.[2]
  2. ↑ В різних джерелах ім'я подається як Володимир-Емануель Кульчицький[5] або Володимир Ручка Сас Кульчицький.[1]

Примітки

  1. ↑ а б в Український календар
  2. ↑ Cмуток І. Руська шляхта Перемишльської землі (XIV — XVIII ст.). Історико-генеалогічне дослідження. — 504 c.
  3. ↑ Gazeta Lwowska. 1909, nr. 280
  4. ↑ «Мистецька спадщина в музеях України: збірки, артефакти, персоналії» (до 110-річчя від часу відкриття першої експозиції Національного музею у Львові та дарування культурно-наукового закладу українському народові)
  5. ↑ а б в г д Лев Кульчицький: штрихи до портрету
  6. ↑ а б Олена Кульчицька. Життя через призму фотооб’єктива
  7. ↑ Мистецтво в сучасній школі: проблеми, пошуки : наукові статті / за заг. ред. професора М.В. Вовка  — Івано-Франківськ : Вид-во Прикарпат. нац. ун-ту ім. В. Стефаника, 2015. — Вип. IX. — 199 c.
  8. ↑ Сенів І. Творчість Олени Львівни Кульчицької. — Л., 1961.
  9. ↑ а б ТРІУМФ У ДЕНЬ СМЕРТІ