У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кузнецов.
Микола Юхимович Кузнєцов (1876, Москва — 1970, Москва) — російський і радянський художник.
Біографія
Микола Юхимович Кузнєцов народився 21 вересня 1876 року, в Москві. Малювати почав у ранньому дитинстві, займався переважно приватно.
У 1896 році вступив на юридичний факультет Московського університету і, паралельно, пішов учитися в приватну студію Костянимна Коровіна і Валентина Сєрова, де його однокашниками стають такі художники як Микола Тархов, Олександр Срєдін, Василь Денисов та ін.
Від 1906 року Кузнєцов брав участь у виставках Московського товариства художників. У 1907 році за порадою Коровіна вирушив до Європи, де провів 3 роки, навчаючись у Шарля Герена в студії Колароссі, академії Вітті в Англади Камаразі, студії Матісса в самого Анрі Матісса.
Від 1912 року брав участь у виставках товариства «Вільне мистецтво», а в 1915 році став головою цього товариства і залишався ним аж до 1922 року.
У 1913, 1914 і 1915 рр. брав участь у виставках Московського салону.
У 1916 і 1917 роках Кузнєцов, разом зі своїм другом і соратником Михайлом Лебланом, брав активну участь у виставках і був скарбником товариства «Бубновий валет», виставляв переважно натюрморти.
Після революції, у 1918 році, Микола Юхимович оформив Пресненський район Москви до першого свята Першотравня, багато працював для театру Пресненського району, створив Пролетарський музей Пресненського району, відкрив власну студію на Спиридоновці, оформив Театральну площу до з'їзду III Інтернаціоналу, брав участь у відкритті МТЮЗу, очолив художню студію в ДМОМ ім. Пушкіна, наприкінці 1930-х років викладав, спільно з І.Блохіним, М.Лебланом і Ф.Рербергом, на курсах у Строгановському училищі. У 1933 році вступив до МОСРХ, звідки його виключили в 1937 році, як «митця, що не знайшов своє творче обличчя» і лише 1943 року відновили за клопотанням Кончаловського, Осьмьоркіна і Крайнєва, а також особистою вказівкою С. В. Герасимова, який був тоді головою.
Лише 1963 року Микола Кузнєцов отримав право провести персональну виставку в Будинку художника на вул. Жолтовського (нині Єрмолаєвський пер.). Після неї відбулись друга й третя персональні виставки, які пройшли 1969 року в Москві (виставковий зал МОСРХ на вул. Горького) та Челябінську (ЧОКГ).