Крюгер-Прахова Анна Августівна

Крюгер-Прахова Анна Августівна
Народження26 липня (7 серпня) 1876 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сквира, Київська губернія, Російська імперія
Смерть29 вересня 1962(1962-09-29) Редагувати інформацію у Вікіданих (86 років)
 Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняМалювальна школа Мурашка Редагувати інформацію у Вікіданих, Академія Делеклюзаd (1899) Редагувати інформацію у Вікіданих і Петербурзька академія мистецтв (1906) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожниця, скульпторка, педагог
ВчительКовалевський Павло Осипович Редагувати інформацію у Вікіданих і Рубо Франц Олексійович Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніКияницина Людмила Миколаївна Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленНаціональна спілка художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зПрахов Микола Адріянович Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриМурашко Маргарита Августівна Редагувати інформацію у Вікіданих
Олександр Мурашко, «Портрет Анни Крюгер-Прахової з первістком Володимиром», 1905. Колекція родини Понамарчуків, Київ

Анна Августівна Крю́гер-Пра́хова (нар. 7 серпня 1876, Сквира — пом. 29 вересня 1962, Київ) — українська художниця і педагог; член Спілки художників УРСР з 1936 року. Дружина Миколи, бабуся Олександри Пра­­хових.

Біографія

Народилася 26 липня [7 серпня] 1876(18760807) року в селі Сквирі (нині місто Київської області, Україна) у сім'ї відомого київського нотаріуса Августа Федоровича Крюгера[1]. У 1890-х роках навчалася у Київській рисувальній школі Миколи Мурашка; у 1899 році в Академії Делеклюза у Парижі; 1906 року закінчила Вища художнє училище живопису, скульптури та архітектури при Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі[1], де навчалася в майстерні батального живопису у Павла Ковалевського і Франца Рубо. У 1905 році її портет з сином Володимиром написав Олександр Мурашко[2].

Упродовж 1912–1920 років працювала викладачем у Київському художньому училищі. 1921 року разом із Михайлом Козиком заснувала студію пластичних мистецтв. Протягом 1924–1933 років викладала у художній студії Прахових, у 1945–1946 роках — у Київському училищі прикладного мистецтва. Серед її учнів художниця Лідія Даценко. Померла в Києві 29 вересня 1962 року.

Творчість

Писала жанрові і анімалістичні полотна, пейзажі, портрети. Серед робіт:

акварелі
  • «Кінь та песик» (1892);
  • «Котик і песик» (1892);
  • «Каюр з оленями» (1906);
  • «Татарки» (1910-ті);
  • «Набереж­­на на острові Капрі» (1910-ті; Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського);
  • «Купання» (1910-ті);
живопис
  • «На пасовищі» (початок XX століття; 1930-ті);
  • «Август Крюгер (Бать­­ко)» (1908);
  • «Хлопчик і віслючок» (1908);
  • «Ярмарок» (1910-ті);
  • «Діти» (1923);
  • «Віктор Некрасов» (1940-ві);
  • «Володимир Фі­­латов» (1938);
  • «Володимир Пухальський» (1938);
  • «Мавзолей Шах-Зінда. Самарканд» (1938);
  • «Похмурий день» (1938);
  • «Дівчинка-узбечка» (1938);
  • «У старому місті. Ташкент» (1938);
  • «Ташкент» (1938).

Брала участь в розписах Володимирського собору у Києві. У радянський час оформляла міста до революційних свят та агітпоїзди. На замовлення Київського художнього комбінату виконувала копії картин відомих художників.

Брала участь у виставках:

  • Київського товариства художників (1918);
  • товариства діячів українського пластичного мистецтва (1918);
  • секції ІЗО Всерабіса у Києві (1924);
  • ювілейній виставці мистецтва народів СРСР у Москві (1927)[1].

Персональні вистав­­ки пройшли у Києві у 1907 році і посмертна у 1995 році.

Окремі роботи художниці зберігаю­­ться у Національному музеї «Київська картинна галерея», Івано-Франкіському краєзнавчому музеї, Чернігівському літературно-меморіальнрому музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського, Державній Третьяковській галереї у Москві.

Примітки

  1. ↑ а б в Віктор Некрасов. Сайт пам'яті письменника. [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  2. ↑ Добріян, Дар'я (14 червня 2021). Смерть Мурашка. Хто і за що вбив українського художника?. Локальна історія. Процитовано 4 грудня 2023.

Література