Круковер Ісаак Михайлович
Ісаак Михайлович Круковер (5 січня 1893, Севастополь — 12 січня 1960, Іркутськ) — радянський оториноларинголог, професор. БіографіяНародився 22 грудня 1892 (5 січня 1893 року) в Севастополі[1]. У 1923 році закінчив Ростовський медичний інститут. Після захисту диплома залишений на створеній цього року кафедрі хвороб вуха, горла і носа одним із двох перших викладачів — працював ординатором, асистентом, приват-доцентом[2]. 1931—1960 роки — завідувач кафедри оториноларингології Іркутського медичного інституту (із 1933 року голова Іркутського відділення Всесоюзного наукового товариства оториноларингологів, з 1935 року професор)[3][4][5]. Докторську дисертацію захистив в 1938 році на тему «Вплив нікотину, куріння і тютюнового пилу на верхні дихальні шляхи людини і тварин». Протягом кількох років був заступником директора Інституту з навчально-наукової роботи та завідувачем відділу охорони здоров'я Іркутського облвиконкому. Під його керівництвом захищені 6 кандидатських дисертацій і одна докторська. Автор 3 монографій та понад 67 наукових праць[6][7]. Жив в Іркутську в Будинку спеціалістів.[8] Дружина — Дживелегова (Круковер) Марія Павлівна, лікар. Родичка Дживелегова Олексія Карповича. Сини — літератор, журналіст, філолог, доктор наук Володимир Ісаакович Круковер, геолог і радіоспеціаліст, бізнесмен Михайло Ісаакович Круковер і фізик, кандидат наук Павло Ісаакович Круковер. Наукові інтересиПрофесійна патологія ЛОР органів, проблеми фізіології та патології слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, фізіологія мигдалин[9][10][11][12]. Розробив метод санації мигдалин і методику дослідження мукоциліарної транспортної системи слизової оболонки носа[13][14][15][16]. Монографії
Нагороди та званняНагороджений орденом «Знак Пошани», Заслужений лікар Бурятської АРСР.[8] Примітки
Посилання
|