У термінах чисто теорії графів цей критерій можна сформулювати так:
повинен існувати інший (двоїстий) граф і бієктивна відповідність між ребрами і ребрами початкового графа , така, що підмножина ребер утворює кістякове дерево графа тоді й лише тоді, коли ребра, відповідні доповненню множини утворюють кістякове дерево графа .
граф планарний тоді й лише тоді, коли він має двоїстий граф, графовий матроїд якого двоїстий графовому матроїду графа .
Граф, графовий матроїд якого двоїстий графовому матроїду графа , відомий як алгебрично двоїстий граф для графа . Тоді критерій планарності Вітні можна перефразувати так:
граф планарний тоді й лише тоді, коли він має алгебрично двоїстий граф.
Топологічна двоїстість
Якщо граф укладено в топологічну поверхню, таку як площина, так, що будь-яка грань при вкладенні є топологічним диском, то двоїстий граф вкладення визначається як граф (у деяких випадках — мультиграф) , який має вершину для кожної грані вкладення і ребро для кожної пари суміжних граней. Згідно з критерієм Вітні такі умови еквівалентні:
поверхня, на якій існує вкладення, топологічно еквівалентна площині, сфері або проколотій площині;
граф алгебрично двоїстий ;
будь-який простий цикл у відповідає мінімальному перерізу в графі , і навпаки;
будь-який простий цикл у відповідає мінімальному перерізу в графі , і навпаки;
Можна визначити двоїсті графи графа, вкладеного в неплоскі поверхні, такі як тор, але такі двоїсті графи, в загальному випадку, не мають відповідності з розрізами, циклами і кістяковими деревами, яку вимагає критерій Вітні.
Hassler Whitney. Non-separable and planar graphs // Transactions of the American Mathematical Society. — 1932. — Т. 34, вип. 2. — DOI:10.1090/S0002-9947-1932-1501641-2.
Tutte W. T.Lectures on matroids // Journal of Research of the National Bureau of Standards. — 1965. — Т. 69B. — DOI:10.6028/jres.069b.001. Архівовано з джерела 13 березня 2017. Процитовано 22 травня 2022.. Див., зокрема, стор. 5–6 розділу 2.5 «Bon-matroid of a graph», стор. 19–20 розділу 5.6 «Graphic and co-graphic matroids» і стор. 38–47 розділу 9 «Graphic matroids»