Кривань

Кривань
словац. Kriváň
Кривань
Кривань
49°09′46″ пн. ш. 20°00′00″ сх. д. / 49.1628335° пн. ш. 20.000047° сх. д. / 49.1628335; 20.000047 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Словаччина Словаччина
Регіон Високі Татри Редагувати інформацію у Вікіданих
Система Татри, Карпати
Тип гора Редагувати інформацію у Вікіданих
матеріал гранодіорит
Висота 2494 м
Висота відносна 400 м
Перше сходження здійснив Андре Йонас Чірбеш з провідниками 4 серпня 1772 р. (перша згадка)
Кривань. Карта розташування: Словаччина
Кривань
Кривань
Кривань (Словаччина)
Мапа
CMNS: Кривань у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Кривань (словац. Kriváň, нім. Krummhorn, Ochsenhorn, угор. Kriván) — вершина заввишки 2494 м в південно-західній частині Високих Татр на Словацькій стороні.

Кривань належить до Великої Корони Татр[1].

Історія

Кривань до 1793 року мали за найвищу вершину в Татрах. Перші згадки про вершину датуються 1761 і 1770 р. , але імена скорювачів невідомі. Найвмовірніше, ці люди були пов'язані з видобутком золота або антимоніта в шахтах на схилах Криваня (на висоті до 2100 м), що побутували в XV ст.

Певно відомо про скорювача Андре Йонаса Чірбеша з провідниками 4 серпня 1772 р.

У 1805 році вершину скорив Станіслав Сташиць[2]. Ще відомо, про скорювача Криваня короля Саксонії 4 серпня 1840 р. Рік потому, угорські альпіністи поставили на вершині обеліска, що простояв до 1861 року.

Перші взимку на вершину зійшли 12 квітня 1884 Якоб Ховей і Теодор Вундт.

Кривань у культурі

Герб соціалістичної Словаччини (1960–1990) і герб Словацької Соціалістичної Республіки (1969–1990): великий вогонь, що горить на вершині гори, котрий символізував Словацьке національне повстання в 1944 році.

16 серпня 1841 Кривань скорили активісти словацького національного відродження Людовит Штур і Міхал Мілослав Ходза. Власне З цього року на вершину Криваню справляли патріотичні національні виходи, в котрих спілкували перші прихильники незалежності, патріоти й творці словацької культури. Національні виходи організовоють щороку 16 серпня або найближчі вихідні, де на вершину виходять 500 осіб одночасно.[3][4]

Микола Васильович Гоголь згадує гору Кривань (Криван) у повісті "Страшна Помста" як місце дії ключової легенди повісті - саме з Кривані козак Іван вічно споглядає муки побратима-зрадника козака Петра.

Кривань з 1935 — національна гора словаків. Вершина згадується в гімні Словаччини, а ще зображена на гербі Словацької Соціалістичної Республіки (Вічний вогонь на тлі гір), а з 1 січня 2009 року на монетах Словаччини номіналом в 1, 2 і 5 центів.

У 1967 році, після опитування визнали, що це найгарніша вершина Словацьких Татр.[5] Казимеж Пшерва-Тетмаєр написав про вершину новелу (що ввійшов в цикл оповідань «На скелястому Підгаля»). У 1973 р. польська фольк-рок група Skaldowie випустила альбом під назвою Krywań, Krywań з однойменною піснею, яка звучала в фільмі «Операція Самум».

Текст пісні:

Hej Krywaniu, Krywaniu wysoki!
Płyną, lecą spod ciebie potoki!
Tak się leją moje łzy, jak one,
hej łzy moje, łzy niezapłacone…
Hej Krywaniu, Krywaniu wysoki!
Płyną, lecą nad tobą obłoki!
Tak się toczy moja myśl, jak one,
hej te myśli, te myśli stracone…
Hej Krywaniu, Krywaniu wysoki!
Idzie od cię szum lasów głęboki,
a mojemu idzie żal kochaniu,
hej Krywaniu, Krywaniu, Krywaniu!…


Туристичні стежки

Час взятий на основі карт Високі Татри Словаччини та Польщі.

 — синій маркер від автобусної зупинки Білий Ваг по Татранській Дорозі Молоді, через перехрестя на Ямське озеро, Павловий Ґжбєт і перехрестя під Криванем на Кривань. Час ходьби по маршруту 5 г, ↓ 3:45 г
 — від Трьох Джерел через лісовий пагорб Ґронік і перехрестя під Криванем на Кривань з південно-західної сторони. Час ходьби по маршруту 4:45 г, ↓ 3:45 г
Татранська магістраль  — від Штрбського озера (Татранська магістраль) через перехрестя в Долині Фуркотней, перехрестя на Ямське озеро, Павловий Ґжбєт і перехрестя під Криванем на Кривань. Час ходьби по маршруту 5:10 г, ↓ 4 г

Примітки

  1. ↑ Andrzej Marcisz, Wielka Korona Tatr. Przewodnik wspinaczkowy po 14 ośmiotysięcznikach tatrzańskich, Gliwice: wyd. Helion, 2020, ISBN 978-83-283-5985-7.
  2. ↑ Tatry Wysokie. Przewodnik taternicki. Część VIII. Młynicka Przełęcz – Krywań / Witold Henryk Paryski. — Warszawa : Sport i Turystyka, 1956.(пол.)
  3. ↑ Jednodňový národný výstup na Kriváň absolvovalo päťsto turistov. SME 16.08.2009. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 13 липня 2015.(словац.)
  4. ↑ NÁRODNÝ VÝSTUP NA KRIVÁŇ 2008. Архів оригіналу за 22 серпня 2008. Процитовано 13 липня 2015.(словац.)
  5. ↑ Tatry słowackie. Przewodnik. Wyd. VI / Józef Nyka. — Latchorzew : Trawers, 2008. — ISBN 978-83-60078-05-1.(пол.)

Посилання

Джерела

  • Tatry słowackie. Przewodnik. Wyd. VI / Józef Nyka. — Latchorzew : Trawers, 2008. — ISBN 978-83-60078-05-1.(пол.)
  • Bedeker Tatrzański / Ryszard Jakubowski, Grzegorz Barczyk, Adam Piechowski, Grażyna Żurawska. — Wydawnictwo Naukowe PWN, 2000. — 400 с. — ISBN 83-01-13184-5.(пол.)
  • Tatry Wysokie słowackie i polskie. Mapa turystyczna 1:20 000. — Warszawa : Kartograficzne Polkart Anna Siwicka, 2005/06. — ISBN 83-87873-26-8.(пол.)