Кредо Вбивці: Походження

«Кредо Вбивці: Походження»
Assassin's Creed: Lineage
Постер фільму
Жанрбойовик / пригодницький фільм
РежисерІв Сімоно
ПродюсерП'єр Реймонд (CEO Hybride), Серж Хаскот (виконавчий продюсер), Янніс Маллат (виконавчий продюсер), Ів Гіймо (виконавчий продюсер), Ян Уайтхед
СценаристВільям Реймон, Ів Сімоно
У головних
ролях
Романо Орцарі
ОператорGuy Dufauxd
КомпозиторДжордж С. Клінтон
КінокомпаніяUbisoft (Ubisoft Montreal) Hyrbide Technologies
Тривалість36 хв.
Моваанглійська
Локалізаціяфільм не озвучили українською мовою для прокату в Україні
КраїнаКанада
Франція
Рік2009
Кошторис$22 млн.
IMDbID 1587390
assassinscreedlineage.uk.ubi.com

«Кредо Вбивці: Походження» (англ. Assassin's Creed: Lineage) — серія з трьох короткометражних кінофільмів, заснованих на серії комп'ютерних ігор Assassin's Creed. Створена компанією Ubisoft — розробником серії ігор. Перша серія вийшла 26 жовтня 2009 року на YouTube[1]. При створенні даної серії фільмів основною метою ставилося реклама ігри Assassin's Creed II зокрема і всієї серії ігор в цілому. Assassin's Creed: Lineage — перший крок Ubisoft в індустрії художніх фільмів.

«Кредо Вбивці: Походження» повністю безкоштовний для перегляду. Режисер фільму — канадець Ів Сімоно.

Сюжет

Історія фільму є приквелом до комп'ютерної гри Assassin's Creed II. Сюжет фільму сфокусований на батька центрального персонажа Assassin's Creed II Джованні Аудиторе да Фіренце (Giovanni Auditore da Firenze).

Джованні — асасин, що живе в епоху Відродження в XV столітті в Італії. На зорі нової ери якась корумпована сім'я готує змову з метою повалення могутньої родини Медічі і знищення єдиної Італії. Як асасин Джованні повинен протистояти цій загрозі і відновити справедливість. Сюжет фільму являє ситуацію до подій "Assassin's Creed II", але показує ворогів і оточення як головного героя фільму, так і його сина (головного героя Assassin's Creed II).

Примітки

  1. The first episode of the Assassin’s Creed Lineage short movies will be aired on 8 YouTube homepages worldwide on Oct. 27th. 19 жовтня 2009. Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 20 жовтня 2009.

Посилання