Народився 30 листопада1931 року в місті Бершадь, нині Вінницької області. Середню освіту здобував в Ободівській початковій школі (1937–1941), Війтівській семирічці (1943–1947) та Бершадській середній школі № 1 (1947–1950).
Закінчив радіотехнічний факультет Львівського політехнічного інституту (1955). За основним фахом — інженер-електрик у галузі автоматики та приладобудування.
У 1955–1956 рр. — інженер Інституту машинознавства та автоматики Львівського відділення АН УРСР. 1957 р. був переведений на посаду асистента Львівського політехнічного інституту, а 1958 р. — до Інституту автоматики і електрометрії Сибірського відділення АН СРСР (Новосибірськ, Росія), де навчався в аспірантурі. Кандидат технічних наук (1967). Працював на посаді молодшого наукового співробітника, виконував обов'язки ученого секретаря, а також за сумісництвом провадив заняття на посаді доцента в Новосибірському державному університеті до вересня 1969 р.
За конкурсом був обраний у 1969 р. деканом факультету радіоелектроніки Вінницького філіалу Київського політехнічного інституту (нині Вінницький національний технічний університет). Працював на цій посаді до 1975 р. У 1969–1992 рр. — доцент кафедри. Науковий доробок становить близько 30 публікацій, у тому числі 6 авторських свідоцтв на винаходи.[3]
Починав як журналіст у 60-ті роки ХХ ст. під час перебування у Новосибірську, дописуючи до газет «Вечерний Новосибирск», «Советская Сибирь», багатотиражки Академмістечка «За науку в Сибири».[4]
З січня 1994 р. працює в жанрі віршованого гумору й сатири, епіграми, пародії, усмішки, шаржу, каламбуру. Друкується у місцевій та загальноукраїнській пресі. Автор близько десяти книг:[5]
Переможець (перше місце) Всеукраїнського конкурсу ім. М. Лукаша «Шпигачки» в номінації «Поезія» (2010).[7]
Усвідомлюючи себе сатириком, він, як на мої літературознавчі критерії, є переважно гумористом. Легкий, ненав'язливий усміх, витончена гра слів і понять, а то й іскрометне перефразування засобами вірша вислову, почутого в народі, або вичитаного у філософів та мислителів, — ось найочевидніші його творчі засоби.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Красіленко Володимир Андрійович (довідка) // Вінниця журналістська: довідник / ВОО НСЖУ; автор-упоряд. Володимир Лисенко. — Вінниця, 2010. — С. 118.
З-над Божої ріки. Літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — С. 172.
Володимир Красіленко [Текст] : [короткі біографічні дані про науковця, гумориста-сатирика, уродженця м. Бершаді, подано кілька його творів] // Сузір'я бершадських талантів : літ.-мистец. альм. / авт.-упоряд. П. В. Маніленко. — Вінниця, 2013. — С. 47-49.
