Кравченко Семен Григорович
Семе́н Григо́рович Кра́вченко (1898, Лопанкаd, Медвеженський повіт, Ставропольська губернія, Російська імперія — 8 серпня 1951, Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський партійний діяч, голова Партійної колегії при ЦК КП(б)У. Депутат Верховної Ради УРСР 1—2-го скликань. Член Ревізійної Комісії КП(б)У в 1940—1949 роках. ЖиттєписНародився 1893 року в родині наймита в селі Лопанка, тепер Цілинський район, Ростовська область, Росія. З одинадцяти років розпочав трудову діяльність. До 1915 року працював пастухом в поміщицькій економії, був чорноробом та наймитом у поміщиків. З 1915 року служив у маршовій роті російської імператорської армії в місті Бугульмі Самарської губернії. Потім направлений в російський експедиційний корпус у Франції, учасник Першої світової війни. Наприкінці 1916 року на німецько-французькому фронті був отруєний газами, протягом кількох місяців пролежав у військовому госпіталі. Після одужання повернувся до Росії, де знову наймитував. З січня 1918 року — боєць і командир партизанського загону, командир ескадрону «Стальної дивізії» в Червоній армії. Член РКП(б) з березня 1918 року. З 1919 року служив у складі 11-ї армії РСЧА. Учасник громадянської війни в Росії: на Дону, Кубані, Тереку, під Царициним і Астраханню. Наприкінці 1919 року в боях під Чорним Яром був важко поранений, до травня 1920 року лікувався у військовому госпіталі. З 1920 року — на керівній партійній і господарській роботі: інструктор і секретар Медвежинського повітового комітету РКП(б) Ставропольської губернії, секретар Московського районного комітету ВКП(б) Північно-Кавказького краю. З 1926 року — начальник контори «Сільмаш», завідувач організаційного відділу Північно-Кавказької крайспоживспілки. З 1932 по 1934 рік — відповідальний секретар Мінералводского районного комітету ВКП(б) Північно-Кавказького краю. У березні 1934–1937 роках — начальник політичного відділу Пісківського бурякорадгоспу Лохвицького району Харківської області. У 1937–1938 роках — 1-й секретар Лохвицького районного комітету КП(б)У Полтавської області. У квітні 1938 – грудні 1947 року — секретар Партійної колегії Комісії Партійного Контролю (КПК) при ЦК ВКП(б) по Українській РСР, голова Партійної колегії при ЦК КП(б)У. З 1948 року — голова президії Київської обласної колегії адвокатів. Помер 8 серпня 1951 року в Києві після важкої тривалої хвороби. Нагороди
Джерела
|