Кравченко Андрій Євгенович

Андрій Євгенович Кравченко
Народився30 червня 1956(1956-06-30)
Київ
Помер22 листопада 2021(2021-11-22) (65 років)
Київ, Україна
Громадянство УРСР → Україна Україна
Діяльністьписьменник
Alma materНаціональний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладІнститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України Редагувати інформацію у Вікіданих і Національний університет «Києво-Могилянська академія» Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opus«Історія української літератури XX ст.» у 2-х книгах
Брати, сестриКравченко Ігор Євгенович Редагувати інформацію у Вікіданих
НагородиНаціональна премія України імені Тараса Шевченка — 1996 Відмінник освіти України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравченко.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Андрій Кравченко.

Андрі́й Євге́нович Кра́вченко (* 30 червня 1956, Київ — 22 листопада 2021) — український педагог та літературознавець, 1985 — кандидат філологічних наук, 1996 — лауреат Шевченківської премії, 1996 — «Відмінник освіти України».

Життєпис

Батько, Євген Кравченко — письменник та драматург, брат — Ігор Кравченко — літературний критик. 1977 року закінчив Київський педагогічний інститут ім. Драгоманова.

Лауреат Шевченківської премії 1996 року — в колективі з В. П. Агеєвою, В. Г. Дончиком, Ю. І. Ковалівим, В. О. Мельником, В. П. Моренцем, М. К. Наєнком, Г. М. Штонем — за навчальний посібник «Історія української літератури XX ст.» у 2-х книгах.

Працював вчителем в школах Києва, викладав в Київському університеті та Київському театральному інституті.

Протягом 1982—1998 років — науковий працівник Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України.

У 1998—2003 роках — доцент Національного університету «Києво-Могилянська академія», в 2003—2004 роках завідує кафедрою слов'янських мов Міжрегіональної академії управління персоналом.

З 2004 року — старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України.

Є автором досліджень:

  • 1988 — «Художня умовність в українській радянській прозі»,
  • 1990 — «Молода українська проза»,
  • статей з питань розвитку української прози й драматургії XX сторіччя, проблем літературної освіти.

Є співавтором концепції «Історії української літератури XX ст.» у двох книгах та трьох частинах — 1993—1995 роки, зокрема, автор розділів «Драматургія» (1 і 2 частини, 2 книга).

Був редактором другої частини книги «Історії української літератури XX ст.» у 2-х книгах — 1995, секретар редколегії.

Джерела

українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.